Увічнення пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Руслана Голубенка

 


Народився 3 грудня 2002 року в селі Рябухи Талалаївської громади Чернігівської області в багатодітній родині. Був найстаршим. Дбав про інших більше, ніж про себе, мав велике щире серце.

Навчався в Плугатарській загальноосвітній школі. Згодом вступив до Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. М. Заньковецької.

У лютому 2021 року долучився до лав Збройних Сил України за контрактом.

З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення брав участь в обороні Чернігова, після боронив державу на інших напрямках. 

Молодший сержант Руслан Голубенко служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. Був командиром відділення розвідки, працював з дронами. Мав позивний "Руха". Руслан дуже добре воював як для своїх років, був дуже сміливим хлопцем і майстерним бійцемпобратими його поважали.

10 жовтня 2024 року батьки отримали голосове повідомлення від сина, що він «має прориватися». Того ж дня у мережі поширили відео зі стратою 9 українських військовополонених на Курщині, на якому батьки Руслана Голубенка розпізнали свого сина. 16 жовтня подружжя отримало сповіщення, що їхній син зник безвісти біля села Толстий Луг в Курській області.

Тіло бійця вдалося забрати з поля бою лише через деякий час. Полеглого військовослужбовця привезти додому 26 жовтня у закритій труні.

21-річного захисника України Руслана Голубенка провели в останню путь та поховали 26 жовтня на кладовищі села Рябухи Талалаївської громади з усіма військовими почестями.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Моє місто - місто Герой (присвячено Чернігову)

Крим – це Україна: до Дня спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

10 років війни: хронологія нашої боротьби та спротиву (до10-ї річниці російсько-української війни (14 квітня 2014))