ІНФОРМАЦІЙНЕ ВІТРИЛО

  Сергій Артюх (1992-2024)   Народився 28 грудня 1992 року у місті Чернігові. Навчався в місцевій школі № 22, після закінчення — у Чернігівському вищому професійному училищі. Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. В умовах повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України. Під час виконання чергового бойового завдання отримав поранення. Був евакуйований до медичного закладу Києва, але 3 червня 2024 року помер. Попрощалися із Сергієм Артюхом у Чернігові, поховали на кладовищі "Яцево" з ус іма військовими почестями.

  Олександр В’ячеславович Лічкун (1983 - 2024)   Народився 25 грудня 1983 року у Луганську. Закінчив місцеву школу №7, потім вступив до кулінарного училища, де опанував фах кухаря. У 2014-му переїхав до Чернігова , де надалі і проживав. Працював шеф-кухарем, був працьовитим, відповідальним, уважним. Захоплювався велосипедним спортом. З перших днів повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Солдат. Мав позивний "Нож". Побратими згадують його  хоробрим і відданим солдатом, який з честю виконував свої обов'язки. Загинув 10 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися та поховали військового у Чернігові з усіма військовими почестями.

      Кожному громадянину, який, не може знайти роботу через недостатній рівень кваліфікації чи професійних навичок, яких потребують роботодавці, Україна надає можливість за державний кошт отримати нову, затребувану на ринку праці спеціальність, або підвищити свій професійний рівень. Потрібно лише обрати професію, яку хочете опанувати, та звернутись до Державної служби зайнятості за ваучером на навчання. Дана програма є складовою флагманського проекту Міністерства економіки України «Робота без бар’єрів», який реалізується на виконання Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні.   Загалом ваучер можна використати для навчання за 124 професіями та спеціальностями у сферах ІТ-технологій, будівництва, транспорту, освіти, медицини, сільського господарства, соціального обслуговування тощо. Професію, заклад освіти в межах України та форму навчання (денну, заочну чи дистанційну) людина обирає самостійно. Навчання здійснюється закладами професі...

  Руслан Постріл (1989 - 2024)   Руслан народився 3 грудня 1989 року. У жовтні 2008 року він розпочав строкову службу у Збройних силах України, яку проходив протягом року. З 16 серпня 2018 року Руслан Постріл служ ив у лавах Збройних сил України за контрактом.  Брав участь в ході антитерористичної операції на с ході країни. Був чесним,  відповідальним,  вірним присязі та Батьківщині. П ередчасно пішов з життя 19 листопада 2024 року. П рощання з захисником відбулося у селищі Макошине Чернігівської області 29 листопада . Поховали полеглого воїна з усіма військовими почестями.

  Народився 3 грудня 2002 року в селі Рябухи Талалаївської громади Чернігівської області в багатодітній родині. Був найстаршим. Дбав про інших більше, ніж про себе, мав велике щире серце. Навчався в Плугатарській загальноосвітній школі. Згодом вступив до Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. М. Заньковецької. У лютому 2021 року долучився до лав Збройних Сил України за контрактом . З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення брав участь в обороні Чернігова , після боронив державу на інших напрямках.  М олодший сержант Руслан Голубенко служив у 1- й окрем ій танков ій Сіверськ ій бригад і . Б ув командиром відділення розвідки, працював з дронами. Мав позивний "Руха". Руслан дуже добре воював як для своїх років, був дуже сміливим хлопцем і майстерним бійцем ,  побратими його поважали . 10 жовтня 2024 року батьки отримали голосове повідомлення від сина, що він «має прориватися». Того ж дня у мережі поширили відео зі стратою 9 україн...