Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Ярослава Єгорова

 

Єгоров

Ярослав Олександрович

(1987 - 2025)

 

     Народився 28 березня 1987 року у селі Бурімка Прилуцького району Чернігівської області.

Тут пройшли його дитячі і юнацькі роки. Хлопець рано залишився сиротою, тому рано подорослішав.

З 1995 по 2002 роки навчався у Бурімській неповній середній школі. Після закінчення школи вступив до Київського вищого професійного училища деревообробки (нині Київський професійний технологічний коледж), де вивчився  на столяра.

З 2006 по 2007 роки проходив строкову військову службу у Збройних Силах України на посаді механіка-водія електрика у 2 зенітній ракетно-артилерійській батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А-3283.

Після демобілізації працював різноробочим.

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення у червні 2024 року був призваний на службу до лав Збройних Сил України. Воював на сході. Солдат.

Загинув 21 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Луганській області, залишаючись до останнього подиху відданим військовій присязі і українському народу.

24 січня загиблого захисника Ярослава Єгорова Ічнянська громада провела в останню путь.

Поховали  37-річного воїна Ярослава Єгорова в рідному селі Бурімка з усіма військовими почестями.

Доходи, які включають у сукупний для призначення базової соціальної допомоги у 2026 році (на допомогу ВПО)

     

     Базова соціальна допомога — новий вид підтримки з комплексним підходом — розрахована на сім'ї з низьким рівнем доходів.

Доходи, які включають у сукупний для призначення базової соціальної допомоги:

виплата на проживання ВПО;

зарплата після сплати податку та військового збору;

грошове забезпечення військових;

пенсія та довічне грошове утримання суддів після відставки;

стипендія, крім соціальної дітям-сиротам, позбавленим батьківського піклування;

соцвиплати, які призначають органи соцзахисту населення;

допомога безробітним та страхові виплати фондів соцстрахування;

грошові перекази з-за кордону;

дивіденди від цінних паперів;

на місяць один розмір мінімалки  для ФОПів 1 групи на спрощенці, два розміри мінімалки для ФОПів 2 групи на спрощенці, три розміри мінімалки для ФОПів на 3 та 4 групі на спрощенці;

для призначення соцдопомоги на місяць половина розміру мінімалки для працездатних, які не мали доходів, чверть розміру мінімалки для повнолітніх студентів на денній чи дуальній формі без стипендії та безробітних, які стоять на обліку та понад рік не можуть працевлаштуватися;

інші доходи, про які знають в ДПС чи Пенсійному фонді.

 

Дохід, який не повинні включати у сукупний для призначення базової соціальної допомоги:

одноразову частину допомоги при народженні чи усиновленні дитини;

одноразову винагороду матерям-героїням;

соцдопомогу дітям-сиротам, допомога дітям, позбавленим опіки та піклування, та дітям, над якими встановлено опіку чи піклування, тимчасова допомога на дітей, які тимчасово влаштовані в сім'ю;

компенсацію за тимчасове розміщення ВПО;

компенсацію "муніципальна няня";

соцдопомогу з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, особою з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А;

пільги на ЖКП та придбання палива;

суми сплачених аліментів;

бюджетну дотацію на молодняк;

оплату праці членів виборчих комісій;

допомогу громадських та благодійних організацій;

допомогу на поховання;

матдопомогу дитячим будинкам сімейного типу та багатодітним прийомним сім'ям з місцевих бюджетів;

одноразову допомогу, компенсацію протягом року від місцевої влади чи підприємства, організації, установи;

кошти на оздоровлення, реабілітацію, вартість новорічних дитячих подарунків;

пакунок малюка;

відшкодування шкоди здоров'ю працівника;

доходи від депозитів;

виплати з бюджетів на придбання житла;

кошти від продажу єдиного житла, якщо протягом шести місяців придбано інше;

допомогу малозабезпеченим на здобуття економічної самостійності;

Зимову єПідтримку та Національний кешбек;

виплати та допомоги на заходи з повернення депортованих або примусово переміщених дітей: на придбання речей першої необхідності, на компенсацію проїзду, добових, проживання, одноразова допомога законному представнику дитини та вартості оренди житла після повернення дитини на три місяці;

субсидію на ЖКП, на придбання твердого палива і газу, на найм житла;

ту соціальну допомогу, по яку сім'я звертається. У випадку із базовою соціальною є уточнення, що не враховують її та такі види допомоги: особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім'ям, на дітей одиноким матерям, багатодітним на дітей, дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Також не мають враховувати отриманий протягом останніх 12 місяців дохід від вимушеного продажу єдиного транспорту або єдиного житла на суму, яка не перевищує 200 тис. грн. Вимушений продаж – це через заборгованість за ЖКП, внутрішнє переміщення, наявність у когось із сім'ї інвалідності чи тяжкої форми захворювання, наявність трьох і більше дітей у віці до 18 років.

 

Більше інформації:

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги»

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Дмитра Курчина

 

Курчин

Дмитро Юрійович

(1988 - 2025)

 

     Народився 17 березня 1988 року в селищі Холми Корюківського району Чернігівської області.

Разом із батьками проживав у місті Шостка на Сумщині.

У 1994 році там же пішов до першого класу. Але у 1995 році разом із мамою переїхав до Хабаровського краю Російської Федерації, де закінчив школу. Продовжив навчання у Хабаровському університеті суднобудування.

У 2007 році Дмитро разом із мамою повернулися до Шостки.

У 2008 році проходив строкову військову службу.

Працював у пенітенціарній службі — спочатку в Гамаліївській колонії суворого режиму, згодом у Чернігівському слідчому ізоляторі.

З початком антитерористичної операції на Сході України, Дмитро долучився до лав Збройних сил України за контрактом. З 2016 року проходив службу у 5-му батальйоні зв'язку міста Чернігова на посаді водія-автомеханіка.

З початком повномасштабного ворожого вторгнення  Дмитро Курчин став на захист Чернігова. За мужність і відданість був нагороджений медаллю "За оборону міста Чернігова".

У жовтні 2024 року був переведений до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерала Хорунжого.

Загинув 10 лютого 2025 року Дмитро Курчин загинув від численних осколкових поранень під час виконання бойового завдання. Понад рік вважався зниклим безвісти.

Поховали захисника 9 лютого 2026 року на кладовищі "Яцево" у Чернігові з усіма військовими почестями.

 

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Дмитра Бази

 

База

Дмитро Олексійович

(2001 - 2025)

 

     Народився 12 березня 2001 року в селищі Понорниця Чернігівської області. Тут минуло його дитинство й юність.

Закінчив Понорницьку ЗОШ І-ІІІ ступенів. Потім навчався в Козелецькому фаховому коледжі ветеринарної медицини Білоцерківського Національного аграрного університету, де здобув спеціальність фельдшера ветеринарної медицини.

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення став на захист Батьківщини. У липні 2023 року він добровольцем вступив до лав Національної гвардії України.

Старший солдат зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.

Під час виконання бойового завдання на Сіверському напрямку 6 липня 2025 року отримав численні поранення  У важкому стані він був госпіталізований до лікарні. Медики боролися за його життя у Слов’янську, Дніпрі та Києві. Попри всі зусилля лікарів, 15 липня у столичному госпіталі Дмитро помер.

Поховали захисника 18 липня в селищі Козелець з усіма військовими почестями.

Послуга підтриманого проживання для ВПО у 2026 році

 

     Послуга підтриманого проживання для ВПО у 2026 році — це державна соціальна допомога для літніх людей та осіб з інвалідністю, яка фінансується за принципом «гроші ходять за людиною». ВПО можуть самостійно обирати надавача послуг (соціальне житло), подавши заяву до органу місцевого самоврядування Міністерство розвитку громад та територій України.

Основні деталі послуги у 2026 році

-       Надання житла (квартира, будинок).

-       Підтримку навичок самообслуговування.

-       Допомогу у веденні господарства.

-       Навчальні заходи.

Отримати послугу можуть:

👉Внутрішньо переміщені особи (ВПО).

👉Особи похилого віку та з інвалідністю.

👉Ті, хто проживає на територіях, де тривали або тривають бойові дії, або чиє майно знищене.

Принцип фінансування:

«Гроші ходять за людиною» — кошти перераховуються надавачу послуг Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю.

Як отримати:

Щоб оформити послугу підтриманого проживання:

1)  Подайте заяву до органу місцевого самоврядування за місцем проживання або звернення (письмове чи електронне).

2)  Отримайте допомогу від соціального менеджера, якщо самостійно подати заяву не виходить.

3)  Оберіть надавача соціальних послуг зі списку, який формує Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

4)  Укладіть договір про надання соціальних послуг.

5)  Отримуйте послуги з підтримкою.

6)  Розрахуйтеся карткою, на яку Фонд перерахує кошти.

Деталі програми можна дізнатися за номером урядової гарячої лінії  1548.

Онлайн

1.    Увійдіть у кабінет, авторизувавшись за допомогою КЕП.

2.    Перейдіть до розділу «Мої заяви» – «Заяви», після чого натисніть кнопку «Подати нову заяву».

3.    Оберіть підпункт «Заяви про надання соціальних послуг», а потім послугу. Заповніть усі дані та додайте потрібні відскановані документи.

4.    Підпишіть заяву електронним підписом.

Деталі програми можна дізнатися за номером урядової гарячої лінії  1548.

Перелік необхідних документів, щоб отримати соціальну послугу

Соціальна послуга підтриманого проживання надається на підставі:

-        звернення (заяви) потенційного отримувача або його законного представника (для недієздатних осіб) чи рішення органу опіки та піклування (якщо немає законного представника) до надавача соціальних послуг;

-        паспорта або ж іншого документа, який посвідчує особу потенційного отримувача або його законного представника;

-        документа, що підтверджує повноваження законного представника, уповноваженої особи органу опіки та піклування.

 

 

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Олександра Приймака

 

Приймак

Олександр Сергійович

(1973 – 2022)

 

     Народився 2 березня 1973 року в місті Прилуки Чернігівської області.

У 1988 році закінчив 8 класів середньої школи №1 міста Прилуки (нині – Прилуцький ліцей №1 ім. Георгія Вороного), у 1990 році – Спортивний інтернат у місті Чернігів.

У 1991-1992 роках проходив строкову військову службу. Після демобілізації у 1992-2011 роках працював майстром в Управлінні бурових робіт. У 1998 році заочно закінчив Полтавський нафтовий технікум (нині – Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка», місто Полтава).

Від початку повномасштабного ворожого вторгнення брав участь в активних боях із загарбниками. У 2022 році мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем – помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади ім. гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України (місто Бахмут Донецької області). Воював на Бахмутському напрямку.Солдат.

Загинув 24 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу селища міського типу Білогорівка Лисичанської міської об’єднаної територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області.

Похований 1 листопада 2022 року на кладовищі села Заїзд Сухополов‘янської сільської об’єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку указом Президента України від 13 червня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Відзначений почесною відзнакою "Захисник України - Герой Прилуцької громади.

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Олександра Агапченка

 

Агапченко

Олександра Сергійович

(1991 - 2024)

 

     Народився 27 лютого 1991 року в селищі Макошине Менського району Чернігівської області. Зростав у багатодітній родині, де був старшим із п’ятьох дітей.

Якийсь час сім’я мешкала у місті Щорс (нині Сновськ), де у 2009 році хлопець закінчив Щорську гімназію.

Продовжив навчання у Вищому професійному ліцеї лісового господарства (2009-2010 рр.). Вибір майбутньої професії не був випадковим, адже з дитинства він любив рослини та мріяв виростити в своєму обійсті гарний зелений сад.

Після закінчення ліцею Олександр проходив строкову службу у лавах Збройних сил України. Служив у військах Протиповітряної оборони.

Після демобілізації з листопада 2011-го працював молодшим інспектором у Менській виправній колонії. У 2015 році одружився, у дружній родині виховували троє дітей.

У січні 2023 року, попри подвійну бронь, добровільно долучився до Збройних сил України. Служив гранатометником у 134-му окремому батальйоні ОК «Північ». Близько року виконував бойові завдання на прикордонні Чернігівщини, потім, у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, воював на Донеччині.

Загинув Олександр Агапченко 24 липня 2024 року у бою в районі населених пунктів Старомлинівка–Урожайне Волноваського району Донецької області.

1 серпня 2024 року провели в останню путь загиблого 33-річного воїна. Поховали Олександра з усіма військовими почестями у рідному Макошині.

У Менській виправній колонії №91 у Макошине на Чернігівщині встановлено пам’ятну дошку, присвячену полеглому.