Публікації

Показано дописи з січень, 2023

Дбав про духовну і культурну міць свого народу: до річниці від дня народження Богдана Івановича Ханенка

Зображення
  Народився Богдан Ханенко, майбутній промисловець, колекціонер, меценат, головний організатор Національного художнього музею, 23 січня 1849 року у родовому маєтку села Лотоки Суразького повіту на Черн ігівщині (нині Брянська область) . Навчався у Москві: спершу в гімназії, а потім – на юридичному факультеті університету. Здобувши звання кандидата права, переїхав до Петербурга, де вступив на службу до департаменту юстиції. Тут захопився колекціонуванням художніх творів. Вивчав історію мистецтва, бував на виставках, багато часу проводив у Ермітажі. Товаришував із Шишкіним, бував у Крамського та Айвазовського. У 1876 році Богдан Ханенко призначений членом окружного суду у Варшаві, жив у Польщі. Вийшовши у відставку подорожував Західною Європою.  З кінця 1880-х років оселився в Києві.  Діяльність Б. Ханенка поширюється у кількох напрямках: сільськогосподарське і промислове підприємництво, фінанси, державна законотворчість, благодійництво, охорона здоров’я, народна освіта, історія,

ЗАХИСНИК УКРАЇНИ. ОЛЕКСАНДР БОРИС

Зображення
  ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ БОРИС (1994-2022)   Народився 25 серпня   1994 року у місті  Ніжин  Чернігівської області . Зростав добрим і доброзичливим. Мав здібності до навчання і добре вчився. Був фізично розвинутим, відвідував спортивну школу, захоплювався футболом, їздив на спортивні збори та змагання. З дитинства марив небом, мріяв бути пілотом. Після закінчення 9 класів у гімназії №3 продовжив навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою . У 2011 році вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У 17 років прийняв присягу служити на вірність Батьківщині. У 2016 році розпочав військову службу в Херсоні у званні лейтенанта, був льотчиком-штурманом гвинтокрила вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 11 ОБрАА. Брав участь в Антитерористичній операції. Майор. У 2019 році став командиром вертольоту та був командирований до виконання місії ООН в Конго. Після вдало виконаної роботи нагороджений г

2023: ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ПРИЗОВНИКІВ, ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ ТА РЕЗЕРВІСТІВ

Зображення
       ПРО ЗМІНИ, ЯКІ НАБУВАЮТЬ ЧИННОСТІ З 3 СІЧНЯ 2023 РОКУ: Кабмін затвердив новий   Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів . Відповідна  постанова від 30 грудня 2022 р. N 1487  набуде чинності з дня опублікування. Кабінет міністрів під час засідання 30 грудня затвердив новий порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів. 3 січня уряд оприлюднив текст відповідної постанови. Відповідно до нових правил, відтепер військовий облік поділятиметься на загальний та спеціальний. На загальному перебуватимуть ті військовозобовʼязані, які не мають броні. Спеціальному обліку підлягатимуть ті, хто отримав бронь. Призовники повинні будуть ставати на військовий облік із 16 років у рік досягнення ними 17-річного віку. Облік здійснюватиметься до 27 років. Також військовозобовʼязані отримають можливість передавати про себе дані військкоматам за допомогою сервісу "Дія". Серед іншого, во

ОБОРОНЕЦЬ ЧЕРНІГОВА. ІВАН КОЦАР

Зображення
  ІВАН ЮРІЙОВИЧ КОЦАР (1996-2022)   Народився 4 червня 1996 року в   м. Коростень Житомирська область. Мешкав у місті  Коростені  на  Житомирщині  в  Чигирях . Був призваний на військову службу до  Збройних Сил України . Служив   у   Чернігові , де уклав контракт на продовження служби . Проходив службу у складі 134-го окремого батальйону охорони і обслуговування (А1624)  Оперативного командування «Північ»   Сухопутних військ України . Солдат. З перших днів війни захищав Батьківщину від окупантів. Життя 25-річного бійця обірвалося 15 березня   2022 року. Під час відбиття ворожої атаки поблизу м.  Чернігова він отримав ураження уламком ворожого снаряда . Про смерть бійця стало відомо 21 березня. Похований в м. рідному Коростені. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі н агороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

ОБОРОНЕЦЬ ЧЕРНІГОВА. ВІКТОР ЛОЗА

Зображення
  ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ ЛОЗА   Народився і проживав у Чернігові . Навчався у місцевій школі №11. У 2000 році закінчив Школу прапорщиків. Працював у   Службі пожежної безпеки та військкоматі. З 2013 року Віктор служив командиром БМП у лавах 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. З 2014-го брав участь в АТО на Донбасі. У 2016 році закінчив Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова за спеціальністю фахівця з інформаційних технологій та здобув первинне офіцерське звання. Під час повномасштабного російського вторгнення Віктор не вагаючись став на захист Батьківщини. Командував мінометною батареєю у 1-й танковій бригаді. З перших днів обороняв Чернігівщину . Рідні і друзі згадують захисника добрим і чуйним, побратими – мужнім і надійним. Старший лейтенант Віктор Лоза помер 17 березня 2022 року внаслідок серйозних поранень, які отримав у лютому під час оборони рідного Чернігова від російських окупантів. Похований на кладовищі в Ялівщині на Чернігівщині. У загибл

УСІ ВОНИ ГЕРОЇ: ВОЛОНТЕРСЬКА ІНІЦІАТИВА "ВІДВІДАЙ ПОРАНЕНОГО НА ВІЙНІ БІЙЦЯ В ЛІКАРНІ"

Зображення
  В рамках волонтерської ініціативи Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва долучилася до підтримки українських військовослужбовців, які отримали поранення під час захисту суверенності і територіальної цілісності України. 4 січня ц.р. представники колективу відвідали бійців, які проходять реабілітацію в одній з лікарень обласного центру. Щиро привітали хлопців з прийдешнім Новим роком і Різдвом Христовим, висловили їм свою повагу, сказали слова вдячності та теплі побажання. Принесли і гостинці, заздалегідь дізнавшись про уподобання в смаках. У відповідь, окрім скромної посмішки і подяки, мало не від кожного почули: «мало повоював, не встиг зупинити ворожу навалу назавжди». Ці слова викликають захоплення мужністю і вмотивованістю українських воїнів.   Витривалі і стійкі на полі бою, вони зараз почуваються дещо ніяково через незвичне для справжніх чоловіків почуття безпорадності, викликане обмеженням рухливості. Деякі бійці потрапляли  на операційний стіл по два, три, п’ять разів

ГРАНТ НА ПІДТРИМКУ ВОЛОНТЕРСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

Зображення
  Фонд Східна Європа оголошує конкурс грантів у межах Програми «Спільнодія» для підтримки волонтерської діяльності в Україні та посилення її ефективності. Цю Програму Фонд впроваджує у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень і ГО «Разом проти корупції» за фінансової підтримки Європейського Союзу. ✅ Мета: 📌 Надати підтримку громадським ініціативам, що залучають волонтерів для боротьби з викликами воєнного часу (в межах визначених пріоритетів діяльності). 📌 Посилити операційну та організаційну спроможність організацій громадянського суспільства (ОГС), що здійснюють волонтерську діяльність. Популяризувати та розширити волонтерський рух в Україні. ✅ Пріоритетні напрямки для проєктних пропозицій: 📌 Підвищення рівня безпеки територій (в т. ч. мінної, пожежної, техногенної безпеки). 📌 Психосоціальне відновлення та реінтеграція у життя громад постраждалого від війни населення (в т. ч. внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 📌 Надання соціальних послуг

ЗАХИЩАВ УКРАЇНУ, ОБОРОНЯВ ЧЕРНІГІВ, ЗАГИНУВ ПІД ВОЛНОВАХОЮ

Зображення
  АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ СЕРГІЄНКО (1983-2022)   Народився 28 вересня 1983 року у Корюківці Чернігівської області. У 2000 році закінчив Корюківську середню школу № 1, а у 2002 вступив на навчання до Чернігівського комерційного технікуму. Вищу освіту здобув у   Чернігівському Державному інституті економіки і управління, який закінчив у 2005 році. Впродовж 2015-2016 років брав участь в антитерористичній операції на сході України. Служив у складі військової частини А0536 на посаді оператора польового вузла взводу зв’язку. Старший солдат. Товариші по службі поважали сміливого і відданого побратима. Завжди привітний і щирий, Андрій був готовий завжди допомогти. Після демобілізації повернувся на Чернігівщину. Працював на посаді заступника начальника Управління соціального захисту населення. З початком повномасштабної війни вже наступного дня, зібравши речі, сам пішов до військкомату. Служив у військовій частині А1815. Перший місяць війни Андрій захищав Чернігів, а потім воюва