ІНФОРМАЦІЙНЕ ВІТРИЛО

  ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ СОКОРИНСЬКИЙ (1995-2022) Народився 6 січня 1972 року в Чернігові. Його батько був пасічником, він   вперше і познайомив сина з кропітким, але таким захопливим ремеслом. Хлопець захопився бджільництвом і з юних літ почав пасічникувати.   Навчався Ігор у загальноосвітній школі №22, потім у радіозаводському училищі №15. Після проходження військової служби у 1990-1992 роках вступив до Борзнянського державного сільськогосподарського технікума. Вищу освіту здобув у Київському національному аграрному університеті, який закінчив у 2007 році. Серйозно займався бджільництвом. Сумлінно працював над розвитком бджільництва на Чернігівщині, вів просвітницьку роботу і був послідовником вчення великого українського бджоляра Петра Прокоповича.   Очолював міську й обласну спілки пасічників, був почесним Головою Спілки Пасічників Чернігова. У 2014-му долучився до оборонців України та протягом двох років брав участь в антитерористичній операції на сході України. Після зв

  МАКСИМ ВІТАЛІЙОВИЧ БІЛОКОНЬ (1997-2022) Народився 1 квітня 1997 у місті Ромни Сумської області. Зростав активним, цілеспрямованим і дисциплінованим  хлопцем. Добре вчився, багато читав, особливо захоплювався літературою про військову техніку. З дитинства вирішив при c вятити себе військовій справі, мріяв бути танкістом. Після 9-го класу пішов учитися в Кадетський корпус імені Івана Харитоненка в Сумах, а згодом – у Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Після закінчення навчання розпочав службу в 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, що в селищі Гончарівське на Чернігівщині. Максиму подобалося служити в армії, він мав авторитет серед  військовослужбовців, а  військове керівництво відзначало його розум і військові здібності.  Максим любив життя, а життя любило його. Він  кохав і був  коханим, мав  намір  одружитися.   Війна внесла свої корективи. 24-27 лютого на підступах до Чернігова точилися жорстокі бої.   Підрозділи 1-ї окремої

  ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ КОВАЛЬ (1997-2022)   Загинув у свій 25-й день народження, під час оборони Чернігова. Іван народився 27 лютого 1997 року в селі Хрипівка Чернігівського району. Мати залишила родину, коли хлопець був ще немовлям, батько ростив дитину сам. Він виховував в сина надійного і міцного чоловіка, який завжди прийде на допомогу слабкому і беззахисному. Вчив поважати людей і дбати про них, бути вірним друзям та відданим Батьківщині. Юнак зростав добрим і щирим, допомагав по домашньому господарству, мав багато друзів, дружив з гумором і мав  незлобиву вдачу. У 2015 році він закінчив Городнянську районну гімназію та місцеву школу мистецтв. Після закінчення гімназії навчався в Чернігівському ПТУ №15, де вивчився на автослюсаря. 13 грудня 2017 року у 18-річному віці підписав контракт на військову службу   строком на 3 роки у лавах Збройних сил України. Відтоді   все його життя було пов’язано з військом: с початку був курсантом навчальної танкової роти у трьохсото

  ВАДИМ АНДРІЙОВИЧ БЛАГОВІСНИЙ (1995-2022) Вічна пам'ять і слава Герою! Народився 14 вересня 1995 року у селі Перепис Городнянського району   на Чернігівщині. З дитинства марив небом. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після випуску служив у 299-й бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова. Був пілотом штурмовика Су-25. Коли почалася повномасштабна війна, Вадим з перших днів захищав українське небо від окупантів. Він здійснив 95 бойових вильотів. За майже сотню бойових вильотів він завдав ворогу численних втрат — знищував скупчення броньованої техніки, живої сили противника, складів пально-мастильних матеріалів та ракетно-артилерійського озброєння. А саме:   близько 100 одиниць броньованої техніки, понад 80 одиниць автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн ПММ та близько 800 чоловік живої сили противника. Загинув 7 вересня 2022 року у Миколаївській області. Його збив ворожий літак. П

  СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ПАНТЕЛЮК   (1998-2022) Вічна пам'ять і слава Герою! Народився 9 лютого 1998 року у с. Бирлівка Бершадського (нині Гайсинського ) району .  Вінницької області. Навчався у Бирлівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів . Був активним, відповідальним, щирим. З дитинства мріяв про службу в українській армії, багато читав, займався спортом. З 4-го класу займався греко-римською боротьбою, був кандидатом у майстри спорту України, здобув чимало нагород. Закінчив Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та Національну академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Завжди був дуже веселим, дружнім та непосидючим, за це і отримав позивний "Артист". Після випуску був призначений на військову службу командиром взводу у 1-шу окрему танкову Сіверську бригаду. Брав участь в АТО-ООС, де виконував надскладні бойові завдання на одному з найгарячіших напрямках збройного протистояння. Нагороджений медаллю «Учас

СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ МЯГКОВ (1971-2022)   Сергій народився 30 серпня 1971 року у селі Некрасовка   АР Крим. Навчався в місцевому ПТУ, де отримав фах тракториста. Невдовзі переїхав у село Наумівка, що на Чернігівщині, де мешкали   його родичі. Продовжив навчання у   Чернігівському ПТУ, вивчився на зварювальника. Проходив строкову службу в армії. Проживав у Наумівці,   працював у місцевому колгоспі трактористом.   Одружився, в сім ’ ї народилися троє дівчат. Сергій був хорошим чоловіком і батьком. У 2015 році Сергія Мягкова мобілізували до лав Збройних Сил України . У 2015-2016 роках Сергій брав участь в Антитерористичній операції на сході України. З 2018-го служив у ЗСУ вже за контрактом. Воював в багатьох гарячих точках на сході України. Був звільнений зі служби за станом здоров’я, мав перелом хребта і   подвійне контуження. Коли 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення росіян на територію України Сергій Мягков зібрав речі і подався до військомата, був впевнений –

  Всеволод Михайлович Ганцов   н ародився 25 листопада (7 грудня) 1892 року в місті Чернігові в родині службовця. Навчався в чернігівській гімназії, яку закінчив із «золотою» медаллю. Далі вчився в Колегії Павла Галагана у Києві, у 1911 році вступив до Петроградського університету (нині С.-Петербург) на історико-філологічний факультет, який закінчив з дипломом першого ступеня. Талановитого випускника залишили при виші професорським стипендіатом на два роки , він викладав на кафедрі та готував наукові праці. 3 1 жовтня 1918 р. Всеволод Ганцов працював у Київському університеті святого Володимира з підвищеною професорською стипендією. 21 лютого 1919 р. почав працювати в Українській академії наук як постійний член i секретар Комісії по складанню академічного словника живої української мови, згодом був керівником Комісії (з червня 1920   по серпень 1929 рр.). 3 1922 р. увійшов до складу науково-дослідної кафедри мовознавства при Київському університеті як науковий співробітник, а з 1

                                  АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ РИЖЕНКО (1955 - 2022)     «ДЕ Б НЕ БУВ ХУДОЖНИК, ВІН ЗАВЖДИ ЛИНУВ ДОДОМУ, ДЕ ВСЕ МИЛЕ І БЛИЗЬКЕ СЕРЦЮ, ДЕ ЩЕ В ДИТИНСТВІ, В ПОШУКАХ ЕТЮДІВ, ПІЗНАВ І ПОКОХАВ РІДНИЙ КРАЙ»   Народився 24 червня 1955 року у місті Прилуки Чернігівської області. З дитинства мав хист до малювання. Після закінчення школи продовжив навчання в Київському державному коледжі декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Працював у Художньому фонді, у міській архітектурі (комісії), п рилуцьких художніх майстернях, а згодом організував свій художній салон. «Анатолій Миколайович був художником від Бога. Самодостатній, виважений, незалежний. Вільний від умовностей, набридлих стереотипів, банальності та брутальності сучасного життя. Не любив публічності. Інтелектуал і естет. До того ж - максималіст, був дуже вимогливим до себе. Він не терпів фальші, неправди, штучності», - згадує про друга Віктор Копачевський.