ЗАХИЩАВ ЧЕРНІГІВ
ВОЛОДИМИРОВИЧ
КОВАЛЬ
(1997-2022)
Загинув у свій 25-й день народження, під час оборони
Чернігова.
Іван народився
27 лютого 1997 року в селі Хрипівка Чернігівського району. Мати залишила
родину, коли хлопець був ще немовлям, батько ростив дитину сам. Він виховував в
сина надійного і міцного чоловіка, який завжди прийде на допомогу слабкому і
беззахисному. Вчив поважати людей і дбати про них, бути вірним друзям та
відданим Батьківщині. Юнак зростав добрим і щирим, допомагав по домашньому
господарству, мав багато друзів, дружив
з гумором і мав незлобиву вдачу.
У 2015 році він
закінчив Городнянську районну гімназію та місцеву школу мистецтв. Після закінчення гімназії навчався в
Чернігівському ПТУ №15, де вивчився на автослюсаря.
13 грудня 2017 року у 18-річному віці підписав контракт на військову службу строком на 3 роки у лавах Збройних сил України. Відтоді все його життя було пов’язано з військом: спочатку був курсантом
навчальної танкової роти у трьохсотому навчальному гвардійському танковому
полку 169 навчального гвардійського центру СВ ЗСУ, далі механіком - водієм
танкового взводу танкової роти танкового батальйону першої окремої танкової
бригади ОК «Північ». З 31 березня
2017-го року - навідником танкового
взводу танкової роти танкового батальйону в цій же бригаді.
У грудні 2019 року уклав новий контракт
строком на 1 рік та продовжив служити на посаді головного сержанта - командира
танку. У 2020 та 2021 роках продовжував військову службу шляхом підписання
контрактів терміном на один рік.
Брав участь в
АТО-ООС. За особливі бойові заслуги був неодноразово відзначений командуванням
нагородами, зокрема, медаллю «За особливу службу III ступеня» та відзнакою
«Козацький хрест» І ступеня.
З першого дня
повномасштабної війни Іван став на захист України. 27 лютого Іван Коваль брав
участь у знищенні ворожої бронегрупи та ДРГ у місті Чернігові. В його танк, що знаходився по вулиці Незалежності мкр
Масани, влучив ворожий снаряд. Весь екіпаж загинув. У своєму останньому бою Іван Коваль разом зі своїм
екіпажем знищив ворожу диверсійно-розвідувальну групу та два танки противника.
Очевидці казали, що, відчуваючи нерівність сил і перевагу ворога, хлопці
встигли відвести свою машину з району багатоповерхівок - щоб не ставити під
удар мирних жителів.
Поховали героя
13 квітня у рідному селі з почестями. Залишився
батько.
Спогади батька
Володимира Івановича про сина не можна читати без сліз.
Дивитися за
посиланням:
Батько хлопця,
який згорів у танку біля «Магр-Авто»: «Повоювати він встиг тільки три дні,
загинув у свій день народження» [Електронний текст]. – Gorod.cn.ua. - Режим
доступу. - // https://m.gorod.cn.ua/news_138284.html
Коментарі
Дописати коментар