Дбав про духовну і культурну міць свого народу: до річниці від дня народження Богдана Івановича Ханенка

 

Народився Богдан Ханенко, майбутній промисловець, колекціонер, меценат, головний організатор Національного художнього музею, 23 січня 1849 року у родовому маєтку села Лотоки Суразького повіту на Чернігівщині (нині Брянська область).

Навчався у Москві: спершу в гімназії, а потім – на юридичному факультеті університету. Здобувши звання кандидата права, переїхав до Петербурга, де вступив на службу до департаменту юстиції. Тут захопився колекціонуванням художніх творів. Вивчав історію мистецтва, бував на виставках, багато часу проводив у Ермітажі. Товаришував із Шишкіним, бував у Крамського та Айвазовського.

У 1876 році Богдан Ханенко призначений членом окружного суду у Варшаві, жив у Польщі. Вийшовши у відставку подорожував Західною Європою. З кінця 1880-х років оселився в Києві. 

Діяльність Б. Ханенка поширюється у кількох напрямках: сільськогосподарське і промислове підприємництво, фінанси, державна законотворчість, благодійництво, охорона здоров’я, народна освіта, історія, мистецтво. Він очолює Управління справами буряко-цукрових та рафінадних заводів братів Терещенків (своїх родичів з боку дружини), входить до складу управлінь кількох київських банків. Відомий як власник та дослідник цінних зібрань предметів археології та світового мистецтва, упорядник і видавець наукових каталогів (у тому числі французькою мовою), спонсор археологічних досліджень в Києві та по Україні, Ханенко у 1890-х роках очолив і довів до успішного завершення справу організації відкриття у Києві першого публічного музею (сьогодні в цій будівлі розміщується Національний художній музей України). Туди він передав значну частину своєї колекції – зокрема, безцінну археологічну збірку (3145 предметів). Видав збірник "Старожитності Подніпров'я". Був членом Археологічної комісії, Київського товариства старожитностей і мистецтв, Історичного товариства Нестора Літописця, почесним членом Імператорської Академії мистецтв.

26 травня 1917 року Богдан Іванович Ханенко помер і був похований на цвинтарі Видубицького Михайлівського монастиря.
Незадовго до своєї смерті, Ханенко залишив заповіт, в якому доручає дружині підготувати й передати громаді міста його колекцію мистецтва, а згодом – увесь маєток та книгозбірню, а також великий прибутковий будинок по сусідству – для створення та підтримки існування в Києві музею світового мистецтва.

 

Джерела:

Булгак О. В. Великий український меценат : до 160-річчя від дня народження Б.І.Ханенка (1848-1917) / О.В. Булгак // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2008. - № 1. - С. 32-38. - Бібліогр.: назв.

Матеріали сайту:

Всеукраїнська фундація музеїв http://vuam.org.ua/uk/700:%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0;

 

borova.org  https://borova.org/bogdan-ivanovich-xanenko-26-05-1917/;

Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.