ЗАХИСНИК УКРАЇНИ. ОЛЕКСАНДР БОРИС

 


ОЛЕКСАНДР

ОЛЕКСАНДРОВИЧ

БОРИС

(1994-2022)

 

Народився 25 серпня 1994 року у місті Ніжин Чернігівської області. Зростав добрим і доброзичливим.

Мав здібності до навчання і добре вчився. Був фізично розвинутим, відвідував спортивну школу, захоплювався футболом, їздив на спортивні збори та змагання. З дитинства марив небом, мріяв бути пілотом.

Після закінчення 9 класів у гімназії №3 продовжив навчання у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2011 році вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У 17 років прийняв присягу служити на вірність Батьківщині.

У 2016 році розпочав військову службу в Херсоні у званні лейтенанта, був льотчиком-штурманом гвинтокрила вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 11 ОБрАА.

Брав участь в Антитерористичній операції. Майор.

У 2019 році став командиром вертольоту та був командирований до виконання місії ООН в Конго. Після вдало виконаної роботи нагороджений грамотою та пам’ятним нагрудним знаком Міністерства Оборони України «Воїн-миротворець».

Загинув 15 березня 2022 року в м. Мар'їнці Донецької області під час виконання бойового завдання. Вертоліт, яким керував Олександр, виконав надважливе бойове завдання: знищив 15 одиниць ворожої техніки та близько 30 осіб живої сили. Після чого його гвинтокрил було уражено ракетою збройних сил окупантів. Вертоліт упав і згорів.

Тіло Олександра вдалося доправити до рідного Ніжина, де загиблий захисник був похований.

Указом президента України від 14 квітня 2022 року №240 нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Моє місто - місто Герой (присвячено Чернігову)

Крим – це Україна: до Дня спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

10 років війни: хронологія нашої боротьби та спротиву (до10-ї річниці російсько-української війни (14 квітня 2014))