Пам’яті захисника України патріота і оборонця Чернігова Андрія Кудабекова

 

 

Кудабеков

Андрій Зейнуллович

 (1974-2023)

 

      Андрій Кудабеков народився 9 березня 1974 року в Будапешті (Угорщина) в родині військовослужбовця. Від 1990 року мешкав у місті Чернігів.  

З дитячих років хлопець звик до військової служби та в майбутньому вбачав себе військовим. Він був фізично розвиненим, займався спортом і на час призову строкову службу здійснив 13 стрибків з парашутом.

У 1992-1994 роках, після закінчення 11 класів, пішов служити в українське військо. Службу проходив у повітряно-десантних військах у Кіровограді (нині Кропивницький).

Після демобілізації зважив переваги та недоліки професійної армії і свідомо обрав цивільну професію. Навчався на курсах, де отримав кваліфікацію бухгалтера-економіста малих підприємств. Вищу освіту здобув у Херсонському технологічному університеті. Займався підприємницькою діяльністю, очолював фірму з ремонту і виготовлення м'яких меблів, займався громадською діяльністю.

Брав активну участь в Революції Гідності. Доєднався у 2013 році, після того як "беркутівці" побили студентів на Майдані.  Під час зіткнень 18-19 лютого 2014 року зазнав контузії.

Повернувшись з Майдану записався добровольцем до Збройних сил України, щоб зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Воював на сході України у батальйоні «Чернігів», далі у складі інших підрозділів у зоні АТО. Виконував бойові завдання у Луганській та Донецькій областях. Брав участь у визволенні Лисичанська та Слов'янська. У серпні того ж року, при евакуації загиблих та поранених бійців Збройних сил України, потрапив у полон до окупантів у м. Горлівці, що на Донеччині. В полоні перебував 2 дні, йому вдалося звільнився самостійно. У серпні 2015 року демобілізувався.

У 2016 році в Чернігові Андрій Кудабеков заснував ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака», де займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців Збройних сил України. Вважав, що його знання, досвід і вміння зможуть допомогти багатьом людям вижити в умовах бойових дій. Всі охочі змогли отримати базові знання з домедичної підготовки, поводження зі зброєю, виживання у складних умовах, навчитися військовій тактиці та здобути багато інших корисних і практичних знань. Багатьом людям ці знання допомогли врятувати і своє життя, і життя своїх побратимів чи близьких.

У 2019-2021 роках Кудабеков служив заступником начальника управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Проте, штабна служба йому була не до душі. Звільнився та подався до війська, на фронт.

З початком повномасштабного ворожого вторгнення у лютому 2022 року, Андрій Кудабеков, казах за походженням, який понад усе любив Україну і був справжнім патріотом Чернігова, повернувся із закордонного відрядження та став на захист України. Сформував та очолив загін Сил спеціальних операцій ЗСУ. Обороняв Чернігів, а потім воював на інших ділянках фронту. Завдяки таким людям як Андрій Кудабеков і сотням підготовлених ним бійців Чернігів у 2022 році вистояв.

Військова кар'єра Кудабекова складалася стрімко. Він був сміливим і витривалим воїном, розумною і сильною духом людиною. Десятки разів ризикував своїм життям задля виконання бойових завдань чи збереження життя свої бійців. За доблесть, відвагу та відданість захисту України майор Андрій Кудабеков (позивний «Бек») був нагороджений іменною зброєю, численними військовими нагородами, отримав чотири звання достроково.

Загинув 31 жовтня 2023 року під час виконання завдань на прикордонні Чернігівщині поблизу с. Леонівки Семенівської ОТГ. На автомобіль, у якому перебував чоловік, напала ворожа ДРГ.

Поховали захисника Укрїни на кладовищі «Яцево» в Чернігові з усіма військовими почестями.

Нагороди:

орден Богдана Хмельницького III ступеня (18 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;

орден «Лицарський Хрест Добровольця»;

медаль «За оборону рідної держави»;

медаль «За військову доблесть України»;

медаль «За оборону Чернігова» (посмертно);

нагрудний знак «Знак пошани»;

нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій»;

вогнепальна зброя — пістолет ПМ.