Сергій Миколайович
(1991 – 2026)
Народився 11 квітня 1991 року в селі
Брагинці Варвинського району (нині Варвинської громади) Чернігівської області.
Хлопець рано
залишився сиротою. Дитячі роки провів у будинку дідуся й бабусі в селі
Мармизівка, де виховувався разом із сестрою-двійняшкою.
Після закінчення 9
класів Мармизівської школи у 2006 році, вступив до Чернігівського ліцею з
посиленою військово-фізичною підготовкою, створеного на базі Чернігівського
вищого військового авіаційного училища льотчиків. Навчався й у Дігтярівському професійному
аграрному ліцеї, де здобув спеціальність слюсаря.
У 2010 році був
призваний на строкову службу. Після демобілізації працював у кількох місцевих сільськогосподарських
підприємствах Варвинської громади: ТОВ «Батьківщина» (село Дігтярі), СТОВ
«Дружба-Нова» та ТОВ «НІКА-2000». Після одруження проживав у селі Леляки.
В умовах
повномасштабного ворожого вторгнення Сергій Титаренко став на захист
Батьківщини. У серпні 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил
України. Воював у складі різних військових частин на сході України, проходив спеціальне навчання в Німеччині.
Виконував бойові завдання
на Донецькому напрямку. 1 грудня 2022 року був поранений під селищем Курдюмівка
Донецької області. Після лікування повернувся до військової служби.
Від квітня 2023
року ніс службу на Запорізькому напрямку. 4 січня 2026 року зазнав повторного
тяжкого поранення.
Попри зусилля
лікарів і місяць боротьби за життя в реанімації 4 лютого 2026 року воїн помер.
Поховали захисника
Сергія Миколайовича Титаренка в селі Мармизівка з усіма військовими почестями.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.