ГОЛОДНИЙ РІК, МОВ ЧОРНА ХМАРА, НАД КРАЄМ ЗМОРЕНИМ ЛІТАВ: ДО 90-РІЧЧЯ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ
У 2006 році Україна офіційно визнала Голодомор геноцидом свого народу. Провідні країни світу висловили солідарність з народом України та офіційно засудили Голодомор, як акт винищення людства. 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію, яка визнає Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
До цього дня по всьому світу проходять заходи із вшанування пам’яті жертв, які загинули від голоду в Україні. У 2023-му заплановано дві великі події: відкриття Міжнародного форуму до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років та Музею Голодоморів у Києві. Науковці розповідають про причини та наслідки голодоморів і доповідають про дослідження геноциду українців, історики розкривають архівні документи, які донині були секретними, священики різних конфесій проводять молебні за жертвами, бібліотекарі представляють літературні і документальні видання про події тих часів. В пам'ять про жертв Голодоморів в Україні проходить загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку" (вогник на підвіконні), приєднатися до якої закликаємо і вас. Вшанування пам’яті жертв Голодомору є запобіжником повторення подібних трагедій у майбутньому. Непокаране зло має здатність повторюватися.
У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору набуває особливого значення. Окупаційний режим штучно обмежує доступ мільйонів людей за кордоном до українського збіжжя та загострює продовольчу ситуацію у світі. Зростання дефіциту зернових ставить під загрозу річне споживання їжі для більш ніж 250 мільйонів людей. Увесь світ стурбований цією несприйнятною ситуацією і молиться за припинення війн у світі, особливо у багатостраждальній Україні.
Заходи, які розкривають сторінки трагічних 1932-1933 років як геноциду українського народу, мають спільну мету - донести до людей по всьому світу відомості про трагедію, яка відбувалася в Україні 90 років тому. Люди мають право знати правду про ці часи, так само як мають знати, що відбувається зараз.
З метою висвітлення різних аспектів трагедії Голодомору в Україні ми підготували віртуальну виставку, де представлені документи, спогади, фотолітописи, які зберігаються в бібліотеці. Запрошуємо до перегляду.
Подано аналіз політики радянської влади напередодні та під час Голодомору, з точки зору позбавлення українського села засобів існування підготовки. На основі свідчень, зібраних у різних країнах, в різний час, показано картину тотального вилучення або знищення в українських селян збіжжя, що могло бути використане в їжу. Наведено задокументовані свідчення про голодомор на Чернігівщині (див. С.641-669).
Борисенко В. Свіча пам'яті. Усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках / В. К. Борисенко. - Київ : Стилос, 2007. - 288 с.: іл.
У книзі на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час Голодомору-геноциду у 1932–1933 роках. Усні свідчення неспростовно доводять, що акція геноциду українських селян була чітко спланованою більшовицькою владою.
Питання правової
оцінки геноцидного характеру Голодомору 1932-1933 рр. в Україні у світлі
Конвенції ООН 1948 р. про попередження злочину геноциду та покарання за нього.
Книга містить
збірку статей, котрі допоможуть описати й пояснити страшну трагедію тим, хто
живе на цій багатостраждальній землі сьогодні. Розраховано на широке коло
читачів, учнівську й студентську молодь, усіх, кому не байдужа доля
українського народу.
Збірник містить спогади про
Голодомор 1932-1933 рр. на Чернігівщині, а також матеріали та розвідки про одну
з найбільших трагедій України XX ст. Видання призначено для державних
службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, всіх, хто цікавиться
історією України та рідного краю.
Висвітлює історію організації, що стала владним інструментом
викачування у населення цінностей в ім'я форсованої військово-промислової
модернізації СРСР. На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів,
досліджень українських та зарубіжних науковців автор відтворює драматичну
картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору.
До
книжки-перекрутки (англійською та українською мовами) увійшли вибрані статті
британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса, який перший під
своїм прізвищем розповів світові про геноцид українського народу під час
Голодомору 1932–1933 років і злочини сталінського режиму.
На вічну пам'ять
дочкам і синам української землі, мільйони котрих замордувала, убила, знищила у
катівнях і голодоморами комуністична большевицька влада у ХХ столітті.
На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932 – 1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства.
Спираючись на
документальні джерела, автор розкриває жахливі картини колективізації та
голодомору в 1929-1933 роках, залишаючи за собою право на особистий погляд на
висвітлювані події.
На основі
величезного обсягу матеріалів автори відновили послідовність подій відбувались в
Українській СРР у 1932–1933 рр., що вилились у небачений до цього злочин
комуністичної влади проти українського народу.
Висвітлено
тактико-стратегічний задум сталінської політики хлібозаготівлі, особисту участь
Сталіна у «розверстанні» обсягів примусового вилучення селянського хліба,
республіканських та обласних планів заготівлі, ініціювання кремлівським
володарем судових репресій проти так званих «ухильників» і «саботажників».
Джеймс
Мейс -
автор звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-1933 рр., який
започаткував висвітлення цієї теми та її подальше дослідження, і зрештою -
визнання геноцидом українського народу. «Ваші
мертві вибрали мене...» - це перше в Україні
видання ключових праць відомого американського історика, де представлено
практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших
українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної
журналістики, політичної культури.
На основі
невідомих до недавнього часу документів з колишніх таємних архівів простежено
геноцид українського народу в XX ст. через штучні голодомори, організовані
більшовицькою владою. Уперше в одному дослідженні мовою документів
розповідається про голодомори 1921-—1923, 1932—1933 і 1946— 1947 років. Наведено
документи про спробу комуністичного режиму приховати перед світом правду про
голод в Україні і зусилля українців у діаспорі про визнання цієї трагедії
геноцидом нашого народу.
У книзі трагедія
голодомору 1932-33рр. висвітлюється як у загальноукраїнському, так і
регіональних аспектах. Авторський аналіз органічно доповнюється численними
архівними документами, спогадами очевидців страшної трагедії, фотодокументами.
Автор праць Дмитро Федорович Соловей - відомий науковець, один з найавторитетніших дослідників Голодомору в Україні, уродженець містечка Срібного Прилуцького повіту (нині Срібнянська територіальна громада, Прилуцького району, Чернігівської області), одним з перших почав збирати свідчення тих, кому вдалося пережити голодомор. В своїх роботах він писав не лише про соціально-економічні, а й про політичні причини цього явища, чим наближав прийдешні покоління до правдивого розуміння причин і наслідків Голодомору.
Дана книга є
каталогом фотодокументальної виставки «Спротив геноциду», створеної до 81-х
роковин Голодомору Українським інститутом національної пам’яті спільно із
Галузевим державним архівом СБУ, Центром досліджень визвольного руху та
Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933
років в Україні. Розкриває масштаби і характерні форми спротиву
українського селянства сталінській злочинній політиці напередодні і під час
геноциду українського народу.
У своїй книзі
авторка, кандидатка історичних наук, дослідниця Голодомору-геноциду 1932-1933
років, відповідає на запитання та окреслює шляхи подолання постгеноцидного
синдрому на різних рівнях — від індивідуального сприйняття до державної
політики.
В книзі авторка Олеся Стасюк на основі документальних матеріалів та усної історії доводить масштаб руйнівного впливу подій тих років на усі сфери української традиційної культури.
Містить свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства штучний голодомор-геноцид 1932-1933 рр., спрямований на винищення українців.
На основі
секретних документів із колишніх таємних архівів простежено геноцид
українського народу в 1932-1933 роках через експорт українського зерна.
Видання містить систематизований тематичний комплекс архівних та опублікованих джерел про використання "чорних дощок" на території Чернігівської області у 1931-1934 pp. Їх введення до наукового обігу дозволить глибше дослідити процес запровадження режиму "чорних дощок" та осмислити його використання як одного з інструментів репресивного механізму Голодомору-геноциду, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом.
Коментарі
Дописати коментар