Народився 14 лютого 1983 року у місті Ужгороді.
З дитинства зростав допитливим і щирим, мріяв опанувати спеціальність, щоб бути корисним у розбудові рідної
України.
Життєві обставини склалися таким чином, що Любомир завітав
у Чернігівську область і залишився тут назавжди. Мешкав і працював у селі
Дроздовиця на Городнянщині, складав плани на майбутнє.
Вивчився на зварювальника, працювавав за фахом в ПРАТ "Городнянське
автопідприємство". В колективі Любомира цінували, бо він був розумним і відповідальним спеціалістом,
який відповідав усім вимогам професії. Його, як досвідченого майстра викликали
для вирішення найскладніших завдань, оскільки Любомир знаходив найкращі
інженерні рішення. Для молодих робітників він був гарним прикладом і хорошим наставником,
який охоче ділився особистими напрацюваннями.
Із
перших днів повномасштабного вторгнення Любомир Дриг займався волонтерством. Завжди реагував на необхідні потреби інших
і допомагав усім, чим міг. Так, у 2022 році Любомир долучився до
ремонту системи опалення Чернігівської
обласної бібліотеки для юнацтва, пошкоджену під час військової агресії.
Згодом
був мобілізований до лав Збройних сил України. Зі зброєю в руках відважно боронив
Чернігівщину, а потім воював у Донецькому
напрямку.
Побратими згадують Любомира як сміливого, відданого Батьківщині захисника.
Загинув військовослужбовець 28
грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
5 січня
2025 року 41-річного воїна провели в останню путь. Поховали загиблого військовослужбовця
у селі Дроздовиця з усіма військовими почестями. Цього дня у Городнянській
громаді оголошено Днем жалоби.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.