Пам’яті захисника України мешканця Чернігівської області Дмитра Олістратенка: інформаційний допис до дня народження воїна

 

Олістратенко

Дмитро Андрійович

(1994 - 2025)

 

2 жовтня цього року виповнюється 32 роки від дня народження мужнього Захисника України, старшого сержанта Дмитра Андрійовича Олістратенка. Він народився в місті Суми, проте знайшов свій останній спочинок і навіки пов'язав свою долю із Варвинською громадою Чернігівської області, яка стала місцем пам'яті та глибокої шани його подвигу.

Дмитро Олістратенко народився 2 жовтня 1994 року в місті Суми. Там пройшло його дитинство та юність.

Навчався у загальноосвітній школі, згодом у будівельному коледжі (нині Сумський фаховий коледж будівництва та архітектури).

Після закінчення коледжу працював на підприємстві «СУМИХІМПРОМ». Одружився, у злагоді подружжя виховувало доньку.

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення у січні  2023 році Дмитро Олістратенко був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Пройшовши крізь запеклі бої на Донеччині, згодом військовий боронив північні кордони на Сумському напрямку у званні старшого сержанта. Після навчання у Німеччині та став командиром танка. Попліч із побратимами він до останнього подиху демонстрував відвагу та вірність присязі.

Загинув 22 липня 2025 року на Сумщині під час виконання бойового завдання внаслідок влучання ворожого дрона в бойову машину.

Тривалий час Дмитро Олістратенко вважався зниклим безвісти. Експертиза ДНК підтвердила найстрашніше — воїн загинув. Його життя обірвалося у віці 30 років.

Поховали Героя 9 лютого 2026 року з усіма військовими почестями в селищі Варва Прилуцького району Чернігівської області, де сьогодні мешкає його дружина та 6-річна донечка.

9 лютого 2026 року у Варвинській громаді було оголошено день жалоби. Влітку 2026 року у селищі також провели заходи з вшанування пам'яті загиблого військовослужбовця.

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Сергія Купрієнка: інформаційний допис до дня народження воїна

Купрієнко

Сергій Вікторович

(1991 - 2025)

 

     Сергій Купрієнко народився 24 вересня 1991 року в смт Ріпки Чернігівської області.

Дитячі і юнацькі роки пройшли в селі Гірськ. Навчався у місцевій школі, після чого здобув професію столяра у Щорському професійному училищі (нині Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сновське вище професійне училище лісового господарства").

Проживав із родиною у місті Городня, де працював зварювальником і трактористом на місцевому льонозаводі.

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення був мобілізований до лав Збройних Сил України 24 лютого 2025 року.

Загинув 16 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Золотий Колодязь Покровського району на Донеччині. Тривалий час його доля залишалася невідомою, проте згодом за результатами ДНК-експертизи було офіційно підтверджено факт загибелі військовослужбовця.

Похований загиблий воїн 2 січня 2026 року на кладовищі «Піски» у місті Городня з усіма військовими почестями. 2 січня у Городнянській громаді оголошено Днем жалоби.

24 вересня 2026 року, йому мало б виповнитися 35-ть років.

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Сергія Войтенка: інформаційний допис до дня народження воїна

 

 

Войтенко

Сергій Віталійович

(1996 -2023)

     Народився 20 вересня 1996 року у смт Короп (нині Новгород-Сіверський район Чернігівська область). Тут навчався і  працював.

Закінчив Коропську загальноосвітню школу ім. Т. Г. Шевченка та місцеву музичну школу. Згодом здобув освіту в Ніжинському фаховому коледжі культури і мистецтв.

Працював вчителем музики у Коропській школі, грав у духовому оркестрі.

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення із жовтня 2022 року захищав рідну землю від ворога у лавах Збройних Сил України. Служив механіком-радіотехніком взводу управління протитанкового батальйону. Під час служби отримав поранення та важку контузію. За рішенням військово-лікарської комісії проходив тривалу реабілітацію вдома.

Трагічно загинув 26 серпня 2023 року під час відпочинку на березі річки Десна.

Попрощались із загиблим 31 серпня 2023 року та поховали у селі Радичів на кладовищі, де спочивають його рідні, з усіма військовими почестями.

Пам’ять про Сергія Войтенка увічнена на меморіалі загиблим військовим, життя яких пов’язані з селом Радичів, де 17 грудня 2025 року на честь Сергія встановлено меморіальну дошку. Також ім'я мужнього воїна навічно на Алеї Героїв у Коропі.

 

Вшановуємо пам’ять захисника України уродженця Чернігівської області Данила Гусака

Гусак

Данило Олександрович

(2002 - 2026)

 

Народився 9 вересня 2002 року в Києві.

Після закінчення навчання у Ніжинській ЗОШ №13 здобував фахову освіту у  Ніжинському професійному аграрному ліцеї. Тут він вивчився на тракториста-машиніста.

У листопаді 2021 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у лавах Національної гвардії України у Харкові. Отримав звання  старшого солдата.

З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення став на захист України. Спочатку виконував бойові завдання у складі сил протиповітряної оборони, а з березня 2025 року продовжив службу у 2-му батальйоні оперативного призначення. Проявляв відвагу та безмежну відданість військовому обов'язку. Неодноразово рятував побратимів.

Нагороджений медалями «За стійкість та незламність», «Хоробре серце» та «За визволення Харківської області».

Загинув 7 січня 2026 року поблизу села Удачне Покровського району Донецької області.

18 січня 2026 року відбулося прощання із загиблим Героєм. Поховали Данила Гусака на Фрунзівському кладовищі у Ніжині з усіма військовими почестями. Йому назавжди 23.

Навіки 19. Пам’яті уродженця Чернігівщини захисника України Андрія Броварського: інформаційний допис до дня народження воїна

 

Броварський

Андрій Миколайович

(2005 - 2025)

     Народився Анлрій 1 вересня 2005 року в місті Носівка Ніжинського району Чернігівської області. Тут зростав і дорослішав, пізнавав світ і робив перші самостійні кроки.

Навчався у Носівській школі №1 та паралельно у місцевій школі мистецтв по класу баяна. Займався спортом, зокрема, боксом. Після здобуття базової освіти вивчав кулінарну справу в Броварському професійному ліцеї. Був цілеспрямованою, творчою та натхненною людиною. Мав жагу до саморозвитку і безліч планів та мрій. Проте, війна, що прийшла на українську землю, безжально зруйнувала звичне життя юнака, змусивши найважливіше відкласти на «після перемоги».

В умовах повномасштабного ворожого вторгнення як справжній чоловік  і патріот своєї держави Андрій Броварський став на захист України. У грудні 2024 року він приєднався до лав Збройних Сил України в добровільному порядку, підписавши контракт.  

Служив у Третій штурмовій бригаді (3 ОШБр), що сформована на основі добровольчого загону територіальної оборони "Азов".

Пройшов навчання та впродовж трьох місяців виконував бойові завдання в зоні активних бойових дій. Гартуючись у найважчих випробуваннях солдат Броварський був гордий служити саме в цій бригаді, разом із тими, кого поважав і на кого беззастережно міг покластися.

Загинув боєць 14 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Краматорського району Донецької області. На момент загибелі йому було лише 19 років.

Поховали загиблого захисника 22 червня 2025 року у рідній Носівці на кладовищі по вул. Княгині Ольги з усіма військовими почестями.

З метою вшанування пам'яті Андрія Броварського в Носівській громаді 22 червня 2025 року оголосили день жалоби.

 

Пам’яті захисника України уродженця Чернігова Олександра Киселя: інформаційний допис до дня народження воїна

 

Кисіль

Олександр Володимирович

(1983 - 2026)

 

Олександр народився 24 серпня 1983 року в місті Чернігові. Тут жив, навчався, працював.

Вчився у школі №16, потім у Чернігівському середньому професійно-технічному училищі №10, де вивчився на маляра-штукатура.

Працював за фахом та виконував іншу роботу будівельного профілю.

З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення став на захист Батьківщини. Брав участь в обороні Чернігова. Після звільнення міста та області воював на інших напрямках фронту.

Загинув 24 травня 2026 року.

Поховали Олександра Киселя на кладовищі «Ялівщина» у рідному Чернігові.

 

Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Андрія Зозуляка: інформаційний допис до дня народження воїна

 

Зозуляк

Андрій Андрійович

(2000 - 2026)

 

Андрій Зозуляк народився 21 серпня 2000 року у селі Гурбинцях Прилуцького району Чернігівської області (Срібнянська громада).

Навчався у Гурбинській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, згодом у Чернігівському вищому професійному училищі побутового обладнання за спеціальністю «кравець».

У 2020-2022 роках проходив строкову службу у Військово-Морських силах України. Після демобілізації підписав контракт продовження служби. 

З початком повномасштабного російського вторгнення став на захист суверенітету та територіальної цілісності України.

Служив на фрегаті «Гетьман Сагайдачний», а з червня 2022 року продовжив службу у Шотландії, де проходив спеціальні курси з розмінування водного простору.

Загинув 3 січня 2026 року під час виконання бойового завдання.

6 січня Срібнянська громада провела загиблого 25-річного військового в останню путь. Поховали героя на кладовищі рідного села з усіма військовими почестями.