ЗАХИСНИК УКРАЇНИ. АНДРІЙ ОВСІЄНКО

 

АНДРІЙ

СЕРГІЙОВИЧ

ОВСІЄНКО

(1987 - 2023)

 

Народився 27 травня 1987 року у селищі Короп Чернігівської області, де ріс та навчався.

У 2004 році закінчив Коропську загальноосвітню школу. З 2005 по 2006 рік навчався у Сосницькому аграрному професійному ліцеї.

Проходив строкову військову службу в Збройних Силах України у 2006-2007 році. У 2007– 2012 роках служив в органах Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві.

Після звільнення з органів МВС працював на різних посадах в смт. Короп. Останнім місцем роботи було Коропське спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Агролісгосп”.

Близькі та друзі згадують Андрія Сергійовича як працьовиту, щиру людину і надійного товариша.

Навесні 2022-го року, з початком повномасштабного ворожого вторгнення на територію України, Андрій Овсієнко полишив цивільне життя і долучився до оборонців Батьківщини. Спочатку ніс службу у військовій частині А0222, яка базувалася у Київській області, трохи пізніше служив на Донеччині у складі  військової частини А4219. Старший солдат.

Разом з побратимами мужньо та віддано боровся за територіальну цілісність і незалежність України. Був врівноваженим і відповідальним.

Загинув 5 січня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка на Донеччині.

11 січня полеглого воїна провели в останню путь. Поховали Андрія Овсієнка на Центральному кладовищі у рідному Коропі з усіма військовими почестями.

Вдома у загиблого залишилися  батьки, сестра, дружина і 5-річний син.

ЗАХИСНИК УКРАЇНИ. ІВАН ЛАРЧЕНКО

 

ІВАН

БОРИСОВИЧ

ЛАРЧЕНКО

(1977 - 2022)

 

Народився 21 травня 1977 року у селі Мезин Чернігівської області (нині Понорницька громада).

Зростав розумним, дружелюбним, щирим, мудрим хлопчиком. Виховували Іванка дідусь з бабусею. Від дідуся перейняв ремесло пічника і згодом  став відомим майстром в селі і за його межами.

Після закінчення місцевої школи, Іван вступив до Шосткинського технікуму на спеціальність електромеханіка, але згодом мусив піти на роботу.

 

З 1995 по 1997 рік проходив строкову службу в лавах Збройних сил України. Демобілізувавшись,  повернувся додому у село Мезин. Працював   у місцевому колгоспі. Був відповідальною, безвідмовною, щирою людиною.

 

З початком повномасштабного ворожого вторгнення Іван Ларченко пішов добровольцем на блокпост, який організували односельчани Мезина. Неодноразово звертався до військкомату, щоб його призвали на службу, але отримував відмову, оскільки мав  проблеми зі здоров'ям. У червні 2022 року Іван долучився до одного з підрозділів військової частини А0998. Служив на посаді старшого стрільця. Разом з побратимами гідно боронив рідну Україну.

Під час виконання бойового завдання на Херсонщині підрозділ Івана втратив з ним зв'язок, тож з 13 вересня 2022 року чоловік вважався зниклим безвісти.

Після тривалих пошуків вдалося віднайти та ідентифікувати його тіло.

Поховали захисника України Ларченка Івана Борисовича 8 квітня 2023 року на кладовищі рідного села. В останню путь воїна проводжали рідні та близькі, побратими та односельчане.

 

 

РЕПРЕСОВАНІ ЗЕМЛЯКИ: до Дня пам'яті жертв політичних репресій

 

Щороку, третьої неділі травня згідно з  Указом Президента України від 21 травня 2007 року відзначаємо День пам’яті жертв політичних репресій  і вшановуємо пам’ять тих, чиє життя бездушно знищив тоталітарний радянський режим, усіх жертв політичних репресій. Точної кількості жертв політичних репресій досі не знає ніхто. Масові розстріли, заслання, табори, примусове психічне лікування. Це те, через що пройшли сотні тисяч українців. 

В історії українського народу було чимало трагічних сторінок. Доба «Великого терору» 1937-1938 років одна з таких. На цей період припала наймасовіша і найжорстокіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від осіб, непридатних для розбудови комуністичного майбутнього, а саме, вцілілих під час колективізації і Голодомору: селян, представників інтелігенції і духовенства, національних меншин, діячів національно-патріотичного руху.

Її було розпочато за вказівкою голови уряду Радянського Союзу Йосипа Сталіна, а виконавцем цього злочинного наказу став нарком Ніколай Єжов. За висновком доцента Чернігівського Національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидата історичних наук Тамари Демченко: "Знищувалися або ізолювалися від суспільства ті, хто міг би чинити опір злочинній владі. Водночас жертви повинні були відволікати увагу населення від справжніх винуватців всіх бід у країні (на той час Радянського Союзу). Комуністичний терор виконував також важливу функцію виховування страхом, як форми лояльності громадян перед злочинною владою".

Початок Великого терору в Україні покладено постановою політбюро ЦК ВКП(б) від 9 липня 1937 р., в якій йшлося про необхідність створення мобільних угрупувань - "трійок з перевірки антирадянських елементів". До "трійки" входили особи, які підміняли собою судову систему: першого секретаря обласного комітету Комуністичної партії (більшовиків) України, обласного прокурора і начальника управління НКВД по області.

В більшовицькій Україні для проведення репресійних дій було створено 45 міжрайонних оперативних груп, із них на території Чернігівської області 7 - в Чернігові, Конотопі, Ніжині, Глухові, Прилуках, Ромнах, Городні. У Чернігові розстріли за вироками "трійки" здійснювалися чекістами у підвалах Управління НКВД по Чернігівській області (зараз це будинок міської санепідемстанції) або у Чернігівській в'язниці. Одним із місць масових поховань закатованих і розстріляних чернігівців був лісовий масив поблизу с. Халявин Чернігівського району Чернігівської області.

«Чистка», за наказом НКВД СРСР №00447 мала тривати 4 місяці (від 5 серпня 1937 р.), а насправді державний терор тривав понад 15 місяців. Кількість жертв за весь період 1937-1938 рр. не піддається підрахунку, оскільки й дотепер сучасні історики і пошуківці знаходять масові захоронення розстріляних в ті роки людей. Лише на теренах України, за висновками дослідників, більшовики розстріляли, закатували, довели до самогубства, понад 290 тисяч осіб. Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, повідомив, що за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ заарештованих, із них розстріляно 4367 осіб, відправлено до тюрем – 3455 осіб, направлено на дослідування – 278 справи. Названо і головного ката Чернігівщини – Павла Філенка, коменданта управління НКВД по Чернігівській області, який організовував і особисто брав участь у розстрілах людей.

З особливою нещадливістю знищувалася духовна еліта нації. Основну частину квіта української інтелігенції було вбито, а ті, що вціліли, змушені були творити в межах більшовицької тоталітарної політики, деякі емігрували, жили й працювали на чужині.

Серед жертв масових політичних репресій 1937-1938 років були уродженці Чернігівського краю - талановиті митці, поети і письменники.  Одні були жорстоко вбиті, інші тривалий час утримувалися за гратами, або проходили примусове лікування, твори інших заборонялися, бо саме так, шляхом вбивств і утисків комуністична влада намагалася знищити українське єство. Донедавна здавалося, що подібне ніколи не повториться. Сьогодні ж українці знову стали свідками та жертвами моторошного терору і політичних переслідувань. Окупанти повторюють на українських землях геноцид, так і не засвоївши уроки минулого. Нас знову намагаються знищити лише тому, що ми українці. Ворожа ідеологічна машина, що суне українськими землями, лишає чорний слід руйнувань, вбивств, насилля. І для всіх українців День пам’яті жертв політичних репресій набує нових значень. 

За час повномасштабного ворожого вторгнення втратили життя тисячі цивільних українців, людей знищували сім'ями, вбивали по три покоління. Як і 85 років тому, коли під репресійним гнітом  згинула ціла родина талановитих митців з Чернігова - сім'я відомого чернігівського письменника і журналіста Михайла Михайловича Могилянського. Постраждав увесь рід Могильницьких: під час великого терору 1937-го доньку Ладю Могилянську розстріляли. Услід за нею знищили її брата — одного з основоположників неосимволізму в українській літературі, який творив під псевдонімом Дмитро Тась. Ще одну доньку Михайла Михайловича журналістку Олену Могилянську відправили у заслання як «соціально небезпечний елемент». Після початку радянсько-німецької війни Могилянський евакуювався з України до засланої у Красноярський край доньки, де і помер вдалині від рідного краю.

Більш детально про трагічну долю видатної української поетеси, доньки Михвйла Могилянського - Ладі Могилянської.

ЛІДІЯ 

МИХАЙЛІВНА 

МОГИЛЯНСЬКА

 

(1899-1937)

 

 "Її звинувачували в тероризмі, тримали в неволі, застосовували тортури...  Ні чудові поезії, ні людяність її віршів, ні дострокове звільнення з одного ув’язнення — ніщо не врятувало її у кривавому 1937-му році". 

Могилянська народилася 6 листопада 1899 р. в Чернігові в сім’ї журналіста, перекладача, письменника Михайла Михайловича Могилянського, відомого під псевдомімом Петро Чубський.

Писати вірші Ладя почала ще навчаючись у жіночій гімназії. У 1919 р. журнал «Просвіта», що видавався в Чернігові, вперше опублікував підбірку поезій молодої авторки. Згодом були публікації в інших виданнях, журналах «Нова генерація», «Життя та революція», «Червоний Шлях», «Заря» та ін. Відтоді її вірші набули популярності, саму Ладю визнали майстринею ліричної поезії, а її твори декларували, занотовували в зошити, вчили напам’ять і освідчувалися ними в коханні.

Закінчила 2 курси Чернігівського інституту народної освіти, працювала в комісії з вивчення історичних пам'яток Чернігівщини при губернському відділі народної освіти, збирала місцевий фольклор. 

Однак до кінця 20-х ХХ ст. дівчина зневірилась в комуністичній владі. Ладі і її батьку, Михайлу Михайловичу, заборонили друкуватись. А з середині 20-х Ладю виключили з літературного об’єднання «Плуг» за те, що насмілилась друкуватись за кордоном, в журналах Галичини.

Перший арест Ладі відбувся в 1929 р. на Чернігівщині. Офіційне обвинувачення звучало як „приналежність до контрреволюційної організації дворянства”. Безпосереднім приводом до арешту Ладі стало розповсюдження статті студента Київського художнього інституту Олега Гаменецького, присвяченої жорстоким методам колективізації по селах. Цього було достатньо, щоб почалась так звана «чернігівська справа», спрямована проти української інтелігенції. По цій справі зі стандартними звинуваченнями в «антирадянській діяльності» в Чернігові і Києві були засуждені і доправлені на «Біломорканал» 170 осіб. Ладю було засуждено на десять років.

Умовне звільнення прийшло несподівано. Коли на будівництві каналу почалася величезна пожежа, адміністрація пообіцяла дострокове звільнення сміливцям, що будуть гасити полум’я. Ладя опинилась серед них і вижила у пожежі. Вона дістала статусу «вільнонайманої», і жила вже не за колючим дротом. З «Біломорканалу» вона перейшла на інше «будівництво сталінських п’ятиліток» – канал «Москва-Волга».

Навіть в тих умовах поетеса не полишала літературної творчості, друкувалась в табірному журналі, і ще в кількох виданнях.

У 1935 р. журнал «Огонёк» в одній зі своїх публікацій, де йшла мова про «благодійний вплив будівельної стихії на перевиховання ув’язнених», серед інших згадував ім’я Ладі Могилянської, яка на той час навіть була прийнята до Союзу письменників СССР.

15 травня 1936-го Ладю Михайлівну знову було заарештовано. На цей раз вона потрапила на Соловецькі острови. З ГУЛАГу вже не повернулася. 6 липня 1937 року Ладю Могилянську разом з чоловіком і братом Дмитром було розстріляно. 

Реабілітація до неї прийшла через 20 років після смерті, у 1957 році.

Довгий час вважалася зниклою безвісти єдина донька Ладі Інна Коновал. Відомо було лише, що під час Другої світової її – сироту – вивезли до Німеччини. В 2012 році стало відомо, що по закінченні війни Інна перебувала в Чехії, де їй допоміг похилого віку чоловік, який назвав її чеським ім’ям та забрав як рідну онуку від радянських конвоїрів. Згодом Інна опинилася в Канаді, де зараз живуть її доньки, онуки Ладі Могилянської - історик Ірина Єфимова та філолог Ліза Шнайдер.

ДОЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР: ВІД ДЕПОРТАЦІЇ ДО ОКУПАЦІЇ (ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ)

 

Щорічно 18 травня в Україні  відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Саме 18 травня 1944 року злочинною радянською владою скоєно черговий злочин проти мирного населення, який призвів до великої національної трагедії кримськотатарського народу. 

Внаслідок масової депортації, поневірянь і проживання в нелюдських умовах втрачено майже половину нації. Проте, радянському режиму не вдалося зламати дух мужнього народу, і попри арешти і переслідування, кримські татари створили всенародний рух за повернення на батьківщину. Щоправда, їхній шлях додому розтягнувся на довгі десятиліття і лише після розвалу СРСР та відновлення української незалежності, кримська репатріація стала можливою.

20 лютого 2014 року територію Кримського півострова було захоплено тоталітарною державою. Із початком окупації Криму рух спротиву кримського народу знову поширився. І увесь світ побачив силу духу цього незламного народу! 

Спротив, що розпочався у 2014-му, триває і досі. Незаконно захоплений країною-загарбником український Крим має бути звільнений, адже без розв’язання кримського питання, що важливо для глобальної безпеки, сталого мира не буде. 

Від перших днів повномасштабного ворожого вторгнення на територію України, кримські татари разом з українцями та іншими національностями встали пліч-о-пліч на захист рідної землі, на захист територіальної цілісності України. Немає сумнівів, що кримські татари будуть і в перших рядах, хто визволятиме свою рідну землю - український Крим від окупаційних військ.

Дізнатися більше про багатовікову історію кримськотатарського народу, сумісні зусилля кримських татар і українців на шляху до розбудови суверенної України та визволення держави від окупантів запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва, яка діє за тимчасовою адресою (вул. Молодчого,2).

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку «Доля кримських татар: від депортації до окупації», де зібрано відповідні видання з даної теми.

 

Розділ 1.   Крим це Україна!

Грабовський С. Крим: два з половиною століття імперського геноциду / Сергій Грабовський, Ігор Лосєв. - Київ : Знання України, 2016. - 47 с.

Життєвий шлях обох авторів, Сергія Грабовського і Ігоря Лосєва, тісно пов’язаний з півостровом і культурою кримськотатарського народу. В сумісній праці вони висвітлили трагічну долю кримських татар, які стали жертвами здійснюваного радянською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду. У книзі детально охарактеризовано основні етапи геноциду та визначено  його наслідки. 

Зінченко Ю. Кримські татари : іст. нарис / Ю. І. Зінченко ; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. - Київ : [б.в.], 1998. - 205 с.

Видання знайомить з історією та культурним надбанням кримських татар в період від Кримського ханства до сьогодення. В окремому розділі опубліковано важливі архівні документи й матеріали 1942–1994 років.

 

Іванець А. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917-1918 рр.) / Андрій Іванець / Андрій Іванець . – Київ : КЛІО, 2018, 2018. – 159 с. : іл. -  Бібліогр. у підрядк. прим.

 Автор монографії - один із провідних фахівців з історії кримськотатарського народу, у даному виданні привертає увагу до одного з ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму:  діяльності Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

 

Іванченко Р. Україна і Крим / Р. П. Іванченко. - Київ : КиМУ, 2014. - 64 с. - Бібліогр. у підрядк. прим.

На основі сучасних досліджень автор аналізує найголовніші проблеми в історичному розвитку українсько-кримських зв'язків - демографічні, економічні, політичні, культурні, які стали основою сучасних суспільно-політичних стосунків між українським та кримським регіонами.

 

Історія Криму в запитаннях та відповідях / [О. Галенко та ін. ; відп. ред. В. Смолій ; упоряд. Г. Боряк] ; НАН України, Ін-т історії України. - Київ : Наукова думка, 2015. - 525, [1] с. - Бібліогр.: с. 513-[526].

Авторський колектив книги, зробив спробу відповісти на актуальні запитання щодо маловідомих сторінок історії Криму та народів, які його населяли з найдавніших часів. Видання містить понад 120 статей - виважених і здебільшого узагальнених, що базуються на новітніх наукових підходах і широкій джерельній базі.

Коваль Д. Історія Українського Криму : іст. розвідка / Данило Коваль ; [за ред. О. Однороженко, М. Кравченко, М. Мельник]. - Мена : Домінант, 2016. - 66 с. - (Бібліотека Цивільного корпусу "Азов"). - Бібліогр.: с. 63-66.

Автор здійснив розвідку, в якій обґрунтовує, посилаючись на історичні факти, культурну, історичну та цивілізаційну належність Кримського півострову до України, а також наводить виважені способи повернення Криму до складу Української держави.

 

Крим від античності до сьогодення: історичні студії / НАН України, Ін-т історії України ; [редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін.]. - Київ : Ін-т іст. України НАН України, 2014. - 707 с. - (Студії з регіональної історії). - Бібліогр. наприкінці ст.

Представлено ретроспективу історії Криму від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто питання військової, дипломатичної, господарської історії і статусу Криму в імперських та радянських політико-адміністративних структурах та у складі Української держави.

Наш КРИМ = Our Crimea = Bizim Qirimimiz / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, М-во культури України, Нац. заповідник ”Софія Київська” ; [редкол.: Г. Папакін (голова) та ін.]. - Київ : [б. в.], 2016.

У книзі висвітлено актуальні питання Кримської історії та її місця в історії України і Східної Європи. Значна частина статей присвячена матеріалам з історії та культури кримських татар. Окрему групу складають публікації писемних та речових джерел з історії Криму та кримознавства.

 

Чумак В. Україна і Крим: спільність історичної долі / В. А. Чумак ; Акад. муніцип. упр. - Київ : ВПЦ АМУ, 2013. - 178 с.

В праці вперше в українській історіографії розглянуто проблема спільності історичної долі України і Криму з найдавніших до новітніх часів. Спираючись на існуючі, в тому числі маловідомі, джерела автор розвінчує ряд міфів і стереотипів, що закріпилися в масовій свідомості щодо Криму. Деякі документальні додатки опубліковано вперше.

 

Чухліб Т. Козаки і татари. : Українсько-кримські союзи 1500-1700-х років / Тарас Чухліб ; [відп. ред.: В. Смолій]. - Київ : Вид. дім ”Києво-Могил. акад.”, 2017. - 272 с. : іл., [8] арк. іл. - (Міжнародна історія України). - Бібліогр.: с. 236-272.

У книзі розкриваються українсько-татарські відносини протягом XVI–XVIII століть. Особливу увагу приділено укладенню політичних союзів між Кримським ханством та Українським гетьманатом, а оригінальний додаток включає маловідомі тексти мирних договорів між державами Східної Європи та Малої Азії. Містить і інші цікаві документи, які характеризують міцні зв’язки гетьманів України з ханами Криму.

 

Розділ 2.   Боротьба за повернення на Батьківщину

 

Бекірова Г. Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) : нарис політ. історії / Ґульнара Бекірова ; передм. Мустафи Джемілєва ; післямова Рефата Чубарова ; [пер. з рос. К. Демчук ; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики]. - Київ : Критика, 2017. - 480, XL, [1] с. : іл. - Бібліогр. у підрядк. прим. 

Присвячено трагічному періоду історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року. У книзі розповідається про життя кримських татар на чужині та тривалу боротьбу за право жити на рідній землі. Доповнено видання добіркою документів, які знайдено в архівах.

Влащенко Н. Крадіжка, або Біле сонце Криму / Наташа Влащенко ; [пер. з рос. В. Бойка ; передм. В. Горбуліна]. - Харків : Фоліо, 2017. - 394, [17] с. : іл., фот. кольор.

Присвячено одній з найтрагічніших подій в історії сучасної України — анексії Криму. Авторка детально дослідила, як відбувалася анексія півострова впродовж зими-весни 2014 року і висвітлили це у своїй книзі. . У виданні представлені і розповіді людей, які були в епіцентрі тих подій, які супроводжуються фотохронікою кримських подій. 

Крим в умовах суспільно=політичних трансформацій (1940-2015) : зб. док. та матеріалів / НАН України, Ін-т історії України [та ін. ; упоряд.: О. Г. Бажан та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій]. - 2-ге вид. - Київ : Кліо, 2016. - 1090 с. : табл. - Бібліогр. у підрядк. прим. - Покажч.: с. 1027-1088.

До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.

Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний  / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. - Харків : Vivat, 2017. -252, [1] с. : фотоіл., портр. - (Гордість нації).

В своїй книзі автори-українські журналісти кримськотатарського походження висвітлюють постать національного лідера кримськотатарського народу, який є символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю - Мустафи Джемілєва. 

Хайд Л. Омріяний край : роман / Лілі Хайд ; пер. з англ. Лукії Зурнаджи. - Київ : Дуліби, 2014. - 239 с. : іл. – (Coffee table book).

Художній роман, створений на основі матеріалів, зібраних впродовж 10 років, коли авторка працювала в Україні. Головна героїня роману – кримськотатарська дівчинка Сафі, мрією якої було – опинитися на історичній батьківщині.

Шлях лідера. Мустафа Джемілєв: ст., виступи, листи / [упоряд. О. Бондаренко ; біогр. нарис та заг. ред. Г. Бекірової]. - Київ : Стилос, 2018. - 239 с. : іл.

Дане видання було видане з метою заповнити прогалину щодо великої трагедії кримськотатарського народу. В книзі зібрано програмні ідеологічні й політичні тексти Мустафи Джемілєва, які висвітлюють його погляди, а також містять ключові моменти діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, та розповіді окремих осіб про облаштування на рідній землі.

 

Розділ 3.   2014-й - новий виклик кримськотатарському народу

 

Березовець Т. Анексія: острів Крим : хроніки ”гібридної війни” : [голов. дослідж. захоплення півострова] / Тарас Березовець. — Вид. 2-ге. - Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. - 391 с. : іл., [8] арк. іл. - (Програма ”Українська книга”). - Бібліогр. у прим.: с. 371-391.

У книзі розглянуто механізми та технології діяльності окупаційних спецслужб на території Криму та докладно висвітлено хід подій, який сприяв “гібридній війні” та анексії автономної республіки. Праця містить ексклюзивну інформацію від осіб, котрі, постраждали від дій загарбників.

Верменич Я. Феномен пограниччя: Крим і Донбас в долі України / Ярослава Верменич ; [відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України, [Від. іст. регіоналістики]. - Київ : Ін-т історії України НАН України, 2018. - 368 с. - Бібліогр. у підрядк. прим.

Акцент зроблено на пошуку шляхів розв'язання геополітичної кризи, пов'язаної із зовнішніми загрозами суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України. Йдеться про можливості регіональної аналітики у з'ясуванні суспільних настроїв населення Криму і Донбасу, ментальних та ідентифікаційних практик в умовах «гібридної війни».

Гай-Нижник П. Основні засади стратегії деокупації та реінтеграції Криму в контексті національної безпеки України: штрихи до проблеми й напрямки розв’язання / Павло Гай-Нижник. - Київ : МП Леся, 2017. - 103 с. : іл., табл. - Бібліогр.: с. 48-51, 100-103.

Містить аналіз основних засад щодо вироблення Стратегії деокупації та реінтеґрації Криму в контексті національної безпеки України. Вказується на наріжні проблеми витоків і подолання проросійської ідентичності на Кримському півострові на сучасному етапі та шляхи оптимізації системи державного управління й безпеки держави Україна.

Громенко С. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / Сергій Громенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 254, [9] с. : іл., фот. - (Справжня історія). 

Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й досі небачений розквіт політичної міфології щодо півострова. У 2014 році з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів виокремився так званий Міф, що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику окупантів. 

Гуменюк Н. Загублений острів. Книга репортажів окупованого Криму / Наталія Гуменюк. - Львів : Видавництво Старого Лева,  2020. – 312 с. - (Коротка проза та есеїстика).

Назви розділів цієї книжки перегукуються із періодами, які довелося пережити мешканцям півострову. «Шок», «Сум'ятті», «Страх», «Біль» і наприкінці - «Самотність», «Розчарування» і… обов’язкова «Надія», якою має завершитися стражденна історія нашого Криму. Дізнатися, що насправді думають різні категорії кримці щодо анексії Криму, пропонуємо з даної книги. 

 

Донбас і Крим: ціна повернення / [В. П. Горбулін та ін. ; за заг. ред. В. П. Горбуліна та ін.] ; Нац. ін-т стратег. дослідж. - Київ : НІСД, 2015. - 473 с. - Бібліогр. у підрядк. прим.

Аналізуються причини та наслідки тимчасової втрати контролю над окремими територіями України. Розроблено прогнози розвитку подій на Донбасі та довкола Криму, а також сценарії майбутнього України в глобалізованому світі.

Кульчицький С. КримСЬКИЙ ВУЗОЛ / Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. - 2-ге вид. - Київ : Кліо, 2019. - 495 с. : іл. - Бібліогр. у підрядк. прим. — Покажч. імен: с. 487–495.

Висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. 

Люди "сірої зони". Свідки російської анексії Криму 2014 року / [авт. проекту, упоряд. та вступ: А.Андрієвська, О.Халімон] ; [Укр. ін-т нац. пам'яті]. - Київ : К. І. С., 2018. - 263, [9] с. : фот.

У збірці йдеться про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює ворожа пропаганда. Видання місить понад півсотні оповідей, які  спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що «кримчани не намагалися чинити опір. Про те, як події розверталися  насправді йдеться в даному виданні.

Марусяк О.В. Анексія Криму Російською Федерацією як злочин агресії проти України: міжнародно-правові аспекти : монографія / О.В. Марусяк. - Чернівці : «Місто», 2016. - 220 с. - Бібліогр.: с. 169-216 та у підрядк. прим.

Запропоновано комплексне дослідження кримських подій 2014 року, які розглядаються через призму злочину агресії проти України, що включає в себе послідовну окупацію та анексію Криму та Севастополя з паралельною імітацією процесу самовизначення населення півострова. Крім того, в монографії проаналізовано правовий статус Криму та Севастополя як до, так і після подій 2014 р.

Матюхін Л. А мама зрозуміє. Крим 2014. Невигадані історії / Л. Матюхін, Ю.Головашенко, І.Підопригора. – Київ : ДІПА, 2019. – 111 с.

В книзі викладено нотатки свідків окупації, де кожен зі співавторів день за днем описує важливі події, які локально відбувалися не лише навколо їхніх військових частин, а й загалом на півострові та в Україні. Щоденникові записи, що переплітаються з авторськими коментарями, від початку анексії і до моменту виходу українських військових на материк.

 

НАШ Крим: неросійські історії українського півострова: [зб. ст. / Я. Антонюк та ін. ; упоряд. С. В. Громенко ; Укр. ін-т нац. пам’яті]. - Київ : К.І.С., 2016. - 313, [1] с. : іл.

Автори цієї книги, науковці та публіцисти, не ставлять за мету замінити один історичний міф іншим, а прагнуть показати минуле півострова у всій його складності та різноманітності. Матеріали охоплюють період від становлення Кримського ханства і до відновлення української незалежності у 1991 році.

Підопригора І. Весна 14 (... отака ось хренова весна) : [окупація Автономної Республіки Крим] / Ігор Підопригора. - Київ : Компринт, 2017. - 89, [1] с. : фот.

У книзі в хронологічній послідовності описано події, пов’язані з окупацією Автономної Республіки Крим у лютому-березні 2014 року. Автор спробував розібратися в подіях, учасником яких був особисто. Книга ілюстрована фотографіями з особистого архіву автора та його колеги-військового журналіста кореспондента газети «Флот України» Леоніда Матюхіна.

 

Дякуємо за увагу.