Вшанування пам’яті загиблого захисника України уродженця Черніговcької області Анатолія Кулика

 


Анатолій

Петрович

Кулик

(1985 - 2024)


Анатолій народився 30 липня 1985 року в селі Пустотине Ніжинського району Чернігівської області (нині Макіївська громада) в сім’ї ветеринарного лікаря і ланкової. Зростав відповідальним і цілеспрямованим. Поважав батьків і любив свою землю. З юних років вирізнявся своєю активною громадянською позицією,

У 1991 р.  пішов у перший клас Пустотинської неповної середньої школи. Після закінчення дев'яти класів у 2000 р. вступив до Ніжинського  агротехнічного коледжу за спеціальністю "Механізація сільського господарства". У 2013 р. здобув освітній ступінь бакалавра, а у 2017 р. отримав повну вищу освіту за обраною спеціальністю.

Свою професійну діяльність у будівельній сфері обрав за покликанням, адже з мав золоті руки, був дуже майстровитим. Ним створено багато затишних будівель і різних будівельних об’єктів у Броварах та Ніжині.

Служив у лавах Збройних сил України. У 2015 – 2016 рр. був бійцем-кулеметником 24-ї Яворівській окремої механізованої бригади.

З початком повномасштабного ворожого вторгнення добровольцем пішов боронити рідну землю. Вже 25 лютого 2022-го був серед воїнів 162 батальйону тероборони, який активно звільняв від загарбників обласний центр місто-герой Чернігів. Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова».

Після де окупації Чернігова воював у ІІ роті протитанкового батальйону ІІІ-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України на посаді стрільця-санітара протитанкових ракетних комплексів, Завжди був там, де гаряче, на передовій лінії, зокрема воював під Бахмутом і Авдіївкою. Мав позивний "Вікінг".

За особливі бойові заслуги, мужності і відваги отримав відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України "Хрест хоробрих". Представлений до нагороди орденом «За мужність» ІІІступеня.

Загинув 28 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Орлівка на Донеччині.

Попрощалися із бійцем та поховали 11 березня на кладовищі рідного села.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ГОЛОДНИЙ РІК, МОВ ЧОРНА ХМАРА, НАД КРАЄМ ЗМОРЕНИМ ЛІТАВ: ДО 90-РІЧЧЯ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ

Крим – це Україна: до Дня спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Моє місто - місто Герой (присвячено Чернігову)