Іван Іванович
(1982
- 2022)
Народився 7 липня
1982 року в селі Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області (нині
Прилуцького району).
Після закінчення
Гурбинської школи вступив до Романського політехнічного технікуму, де здобув
професію економіста.
У 2002 році Іван був призваний на строкову військову
службу. У 2014 - 2015 роках проходив службу по мобілізації у Збройних Силах
України, брав участь в антитерористичній операції на сході України (АТО).
Жив з родиною у Києві. Про нього згадують: «Працював на будівництвах. У вільний час любив читати
книги, читав скрізь – у транспорті, вдома, на війні. Гарно знав історію
України. Любив рибалити, грати в шахи, навчив цьому сина, якому тоді було 5
років. З ним проводив час після роботи, носив його на плечах і грав з ним
у футбол».
Як справжній патріот, після повномасштабного ворожого вторгнення, Іван Койнаш знову став на захист Батьківщини, долучившись до лав Збройних Сил України. Служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду головного сержанта-командира міномета мінометного взводу. Мав позивний "Заріка" і до останнього подиху мужньо боронив Україну.
Загинув 9 листопада 2022 року, коли під час виконання
бойового завдання в районі села Андріївка Бахмутського району Донецької області,
потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав поранення несумісні з
життям.
Попрощалися в останній раз та поховали полеглого героя
13 листопада 2022 року з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі
рідного села.
Указом Президента
України від 07 листопада 2023 р. № 200/2023 за заслуги у захисті державного суверенітету
та територіальної цілісності України Койнаша Івана Івановича відзначено
державною нагородою України – орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.