Пам’яті захисника України уродженця Чернігівської області Ігоря Кусочка: інформаційний допис до дня народження воїна

 


Кусочек

Ігор Олександрович

(2004 - 2024)

 

     Народився 12 червня 2004 року в м.Бобровиця Чернігівської області. Проживав у селі Травкіне, що під Бобровицею.

Навчався у Бобровицькій школі №2. Потім – у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Броварський професійний ліцей», де вивчився на «монтажника санітарно-технічних систем і устаткування, електрозварник ручного зварювання». За роки навчання зарекомендував себе як стараним і дисциплінованим учнем. Займався самоосвітою, багато практикував, щоб в майбутньому бути майстром своєї справи.

За характером Ігор був неймовірно доброю і чуйною людиною. Ніколи не стояв осторонь чужої біди і брав активну участь у громадському житті. Був завжди за справедливість. Патріотично спрямований Ігор всім серцем любив Батьківщину. Саме тому, коли йому виповнилось 18, він свідомо обрав шлях оборонця держави.

Після повномасштабного вторгнення, хлопець хоча і мав деякі обмеження по здоров’ю, але вирішив стати на захист Батьківщини. У січні 2023 року він звернувся до рекрутингового центру полку «Азов» і 30 січня 2023 року був мобілізований в якості рекрута в навчальний центр Національної Гвардії України. бригади спеціального призначення «Азов» (військового формування Національної Гвардії України).

Після навчання призначений на посаду номера обслуги міномета мінометного взводу мінометної батареї батальйону спеціального призначення 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Мав позивний «Чака».

Боронив Батьківщину на сході України. Брав участь у контрнаступі 2023 року, в боях за Оріхів та Кремінну, виконував бойові завдання на Лиманському напряму, зокрема, у районі Серебрянського лісництва. До виконання службових обов’язків ставився відповідально. Під час виконання бойових завдань виявляв стійкість та мужність.

Загинув 29 вересня 2024 року під час проведення штурмових дій в районі населеного пункту Торецьке Бахмутського району Донецької області внаслідок кульового поранення, несумісного з життям.

4 жовтня 2024 року тіло загиблого воїна доставили на рідну землю. Траурний кортеж земляки зустріли коридором шани навколішки. Церемонія поховання відбулася на кладовищі села Травкіне з усіма військовими почестями. У 20-річного загиблого залишилися матір і брат.

 

 

 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Герої в пам’яті навіки : патріотична пам'ятка на честь працівників культури Чернігівської області, які загинули обороняючи державу від окупантів

Зображення
        Герої в пам’яті  навіки   (патріотична пам'ятка   на честь  працівників культури Чернігівської області, які загинули обороняючи державу від окупантів )       Шана та вічна, світла пам'ять  Герою, Воїну, Захиснику. Царство небесне. Слава Герою.  На віки слава .               В Україні створено онлайн-проєкт пам’яті, загиблих  внаслідок повномасштабної війни  культурних дієвців   «Їх убила Росія: постаті української культури» , чий творчий поступ обірвала Росія з 2022 року.  На сьогоднішній день на платформі зафіксовано імена 183 діячів та діячок української культури. Це – спільна ініціатива державних інституцій та громадських організацій, які мають експертизу в збереженні пам’яті, правозахисній діяльності й адвокації. Співініціатори проекту: Український ПЕН, INDEX: Інститут документування і взаємодії, Платформа пам’яті Меморіал, Товариство Рафаел...
Докладніше

Знову разом! «Схід now» відновлено!

Зображення
             Коли питають, які теми висвітлює газета «Схід now », відповідаю, на шпальтах видання йдеться про відновлення звичного життя в нових умовах, релокацію бізнесу, ментальну адаптацію,  інструменти соціальної і культурної інтеграції, створення сприятливого середовища розвитку соціальної активності молоді тощо   на прикладі реальних історій внутрішньо переміщених осіб зі сходу України. От і у новому травневому номері зібрано розповіді мешканців Сходу, які попри війну і її жахливі виклики, зберігають жагу до життя, згуртовуються і докладаються до відбудови держави та допомоги одне одному. Під час інформаційного рейду 2 червня бібліотекарі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва розповідали відвідувачам Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації п ро героїв даного накладу . Звертали увагу на свіжі новини рубрики соціально-правового захисту ВПО. Розповсюджували безоплатні газети, н...
Докладніше

Моє місто - місто Герой (присвячено Чернігову)

Зображення
  Чернігів  — найпівнічніший обласний центр України , розміщений на правому березі річки Десни.   М істо дуже старовинне. Історія Чернігова нараховує понад 1300 років ! Тут кожен куточок просочений духом минулого і наповнений легендами.  Славетність минулого і його давність підтверджують збережені у великій кількості пам'ятки та легенди, завдяки яким у місті активно просувається бренд "Чернігів - місто легенд". За однією із версій, на місці сучасного Чернігова колись знаходився густий ліс, що називався Чорним гаєм, а з плином часу трансформація цих двох слів дала місту нинішню назву. За іншою легендою, колись давно містом правив князь Чорний, який і назвав його на свою честь. Легенда про Чорну могилу   На території Чернігова є безліч стародавніх курганів дохристиянської доби. Вони приховують безліч таємниць, одна з яких пов’язана з трагічним коханням княжни Предслави Чорної. У сиву давнину в Чернігові правив князь на прізвисько "Чорний". У нього було дв...
Докладніше