Людина важкої долі: до 120-річчя від дня народження Марка Вороного

 

       Марко Вороний народився 18 березня 1904 року в сім’ї великого українського поета і письменника Миколи Вороного і Віри Вербицької-Антіох, дочки поета Миколи Андрійовича Вербицького, одного з авторів слів гімну України «Ще не вмерла Україна». Назвали хлопця за пропозицією діда на честь його друга Афанасія Марковича, який «Українські оповідання» підписав родовим псевдонімом «Марко Вовчок». Хрещеним батьком Марка став батьків побратим Михайло Коцюбинський.

Сталося так, що вже через кілька днів після хрестин Марка батьки розвелись, тож вони з матір’ю переїхали до великої родини Вербицьких.

Вербицькі жили дружно, були дуже гостинні, тож їхню садибу у Чернігові  (вул. Успенська - тепер Антонова-Овсієнко) відвідувало багато людей, серед яких було і чимало творчих особистостей. Автори, звісно, читали свої твори, а малий Марко захоплено їх слухав. З раннього дитинства він був закоханий у поетичне слово, але взірцем поезії для майбутнього поета стали співучі рядки чернігівської поетеси Ладі Могилянської.   

Навчався у Чернігівській  гімназії, де був першим учнем у класі. У 1915 році разом  з сестрами та братом мав досвід випуску сімейного журналу, який рецензував добрий знайомий Вербицьких поет-художник Михайло Жук. На той час Михайло Іванович керував літгуртком, який прийняв у Коцюбинського, тож молодь Вербицьких та їхні друзі, радо долучилися до членства у ньому. Під чуйним керівництвом митця Марко створив свої перші поезії.

Невдовзі спалахнула Лютнева революція, за нею відбувся Жовтневий переворот… Ці події внесли колосальні зміни у перебіг життя Чернігова і містян, зокрема прогресивної інтелігенції. Одні підтримували більшовиків, інші, навпаки, завзято боролися із «червоною чумою», дехто взагалі залишив батьківщину. Натхненний прикладом Олександра Вербицького,  у жовтні 1919 року разом з Ігорем Юрковим Марко записався добровольцем до Білої гвардії. На військових навчаннях у Катеринодарі виявилося, що Марку немає 16 років, і його відправили додому. Щоправда до Чернігова юнак дістався лише у 1920 році. Побачене шокувало Марка, адже місто виглядало  спустошеним, зруйнованим, і навіть, ворожим. У ті важкі часи, коли складно було працевлаштуватися, юний Вороний влаштуватися вантажником у річковому порту. Того ж року у чернігівській збірці "Голод" було надруковано його перші вірші.

У 1923 році з Туркестану повернувся до Чернігова друг Марка Ігор Юрков, який брав участь у боях з басмачами. Влаштувався у «Пролетарську правду» в Києві. Так у Марка Вороного з’явилася можливість  друкувати свої твори. 

У 1926 році Микола Вороний прийняв пропозицію радянської влади і повернувся в Україну. Поселився він у Харкові, займався педагогічною і театрознавчою діяльністю, викладав на кафедрі художнього читання Харківського музично-драматичного інституту. Марко переїхав до батька. У Харкові він  вступив до інституту Нарпросвіти.

Від 1928 року  Вороні, батько й син, мешкали у Києві. Микола Кіндратович працював у Всеукраїнському фото кіноуправлінні та «Укртеатркіновидаві». Марко навчався на режисерському факультеті Музично-драматичного інституту ім. М.Лисенка та у Київському інституті народної  освіти (після переводу з Харківського). Згодом влаштувався на кіностудію, де дублював фільми з російської на українську. Займався літературною діяльністю, друкувався в журналах, успішно виступав у жанрі сонета та мріяв видати книжку своїх творів. Та не сталося, як гадалося…

Чорна хвиля репресій розпочала свою скорботну ходу… У 1929 році за участь у «Союзі визволення селян» заарештували  140 чернігівців, серед яких були Муся Вербицька з подругами – Галею Левицькою і Ладою Могилянською, та засудили усіх до 10 років таборів.

Марко, остерігаючись утисків радянської влади, почав писати і видавати здебільшого дитячі книжки. Щоб показати себе свідомим будівником комунізму, у 1932 році він видав збірку віршів «Форвард», яка містила поезії, що вихваляли існуючий лад. Щоправда, саме через «Форварда» Марко Вороний зазнав нападок від колег по цеху та літературних критиків: збірку назвали «ворожим крамом», а її автора – «типовим буржуазним поетом».

Восени 1933 року, коли посилились репресії проти українських письменників, змушений був виїхати до Москви, де майже рік працював у редакції журналу «Наши достижения».

У березні 1934 року був заарештований Микола Вороний. Йому дали три роки таборів.  Дізнавшись про арешт батька, Марко звільнився з редакції і поїхав  до Києва, щоб разом з батьком прибути до Харкова для перегляду справи. Справу було переглянуто і постановлено: вислати Миколу Вороного до до села Вороне (тепер Новоукраїнка) Одеської області.

Невдовзі, якраз у день народження 19 березня 1935 року, у справі  "українських націоналістів" заарештували і Марка Вороного у справі. НКВД сфабрикувало справу про терористичну організацію «Всеукраїнський центральний блок». 

Згідно з протоколом обшуку, у нього вилучені рукописи та особистілисти, а також книги М. Грушевського («Історія української літератури»), С. Єфремова («Історія українського письменства»), історичні праці М. Костомарова, «Твори» Т. Шевченка за редакцією С. Єфремова та ін. Слідство велося по груповій справі, в якій, крім М. Вороного, фігурували М. Зеров, А. Лебідь, Л. Митькевич, Б. Пилипенко і П. Филипович. Усіх їх звинувачували в приналежності до контрреволюційної націоналістичної групи, що готувала повалення Радянської влади в Україні, а також терористичні акти проти радянських і партійних керівників.

Застосовуючи психологічний тиск і тортури кати змусили Марка Вороного 10 квітня 1935 р. написати заяву, в якій він обмовив і себе, і своїх товаришів. Зломивши волю Марка, слідчі надиктували йому зізнання, які втягували у вир репресій понад два десятки літераторів і журналістів, з якими він спілкувався.  

Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні у лютому 1936 року засудив Марка Вороного на 8 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. 

Відбував покарання він на Соловецьких островах (Карелія, Росія), де працював в основному на сільськогосподарських роботах. Збереглися листи Марка до матері в Чернігів і до батька, який відбував висилку у Воронежі. З них видно, що, поки дозволяли обставини, він займався самоосвітою, вивчав мови. 

Перебуваючи в ув’язненні, Марко Вороний звертався з заявою в органи НКВС, в якій відмовлявся від зізнань, даних на попередньому слідстві та в суді, і просив переглянути його справу.

9 жовтня 1937 р. «трійкою» УНКВС по Ленінградській областіМ.М.Вороного засуджено до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 р. Взагалі, з 27 жовтня по 4 листопада 1937, в ознаменування 20-річчя Великого Жовтня було розстріляно 1111 колишніх в'язнів Соловецького табору особливого призначення. 

Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР від 23 січня 1958 року обидва вироки стосовно М. Вороного скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину.

Марк Вороний видав п'ять книг для дітей (все в 1930): "Будівнікі", "Коники", "носоріг", "Ставок", "Червоні краватки", а також збірка віршів «Форвард» (1932). Перекладав з німецької (Райнер Марія Рільке, Георг Гайм, Альберт Ліхтенштайн), французької (Сюллі-Прюдом, Шарль Бодлер, крім відомого «Альбатроса»), італійського (Джованні Боккаччо мов, а також з івриту (Давид Гофштейн). Він був одним з небагатьох поетів 20-х років, які писали виключно українською.

 

Використані джерела: 

Волощук О. Реабілітований. Посмертно / О.Волощук //Сіверщина. – 2005. – 21 січ. – С.11.

Дубиківська-Кальненко Л.П. Історично-культурний феномен Чернігова: поети "розстріляного відродження" Микола Вороний і Марко Антіох (за матеріалами меморіального архіву Івана Гончара) / Л.П. Дубиківська-Кальненко // Київська старовина. - 2012. - № 3. - С. 86-92 .

Ільєнко І.О. Вороний Марко Миколайович / І.О.Ільєнко // Енциклопедія Сучасної України : [наук. вид.]. Т.5. Вод-Гн / Нац. Акад. наук України, Наук. т-во ім. Т.Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол І.М.Дзюба, А.І.Жуковський, О.М.Романів [та ін.]. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2006. – С.169-170. : іл.

Маланюк Є. Зовсім інші / Є.Маланюк : з архіву діаспори // Літературна Україна. - 2014. - 12 черв. - С. 10-11.

Савенок В. Розстріляний романтик / В.Савенок // Чернігівські відомості. – 1992. - №36. – С.6.

Сергеєва С. «Твої листи, матуся, - це моя радість і мій спокій» / С.Сергеєва // Гарт. – 2004. – 25 берез. – С.7.

Сиротенко В. До 105 роковин Марка Вороного / В.Сиротенко [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу. :http://narodna.pravda.com.ua/history/49b4bac403ead// . – Загол. з екрану. – Перевірено : 19.03.2019.

Славутич Я. Розстріляна муза : Мартирологічні нариси про поетів / Яр Славутич. – Київ : Либідь, 1992. – 184 с.

 

 

Допомога для опікунів безхатніх тварин та міні-притулків у Сумах та Чернігові

 

Благодійний фонд "United for Animals" розширює географію та починає прийом заявок з Сумщини та Чернігівщини. 

Приймаються заявки на допомогу кормом для притулків та опікунів безпритульних тварин в кількості від 20+.

Фонд не допомагає розплідникам та домашнім улюбленцям, такі заявки не будуть розглядатися.

Якщо ви за останній місяць отримали допомогу від іншого фонду, то можете отримати допомогу пізніше – “United for Animals” не дублює заявки, а співпрацює з іншими фондами (навіть якщо ви отримали сухий корм, а у “United for Animals” вологий чи навпаки).

Подавати заявку необхідно за себе особисто, обовзяково мати відкриті сторінки в соц мережах.

Надається корм, який є на складі, ви не можете просити інший або говорити, що будете на нього чекати. Допомога видається по черзі. Не надається допомога для подальшого розподілу, кожен заповнює форму сам за себе. Допомогу, яку ви отримуєте, не можна надсилати в інші регіони без дозволу фонду.

Якщо ви вказали кількість тварин 50 котів, а на фото, які ви надішлете їх буде 20, то і допомогу ви отримаєте на 20 тварин.

Фонд та координатор мають право уточнити у вас потрібну інформацію та перевірити наявність тварин. Фонд має право відмовити у допомозі, якщо ви не поважаєте роботу команди.

Отримати допомогу можуть:

1.    Опікуни з 20+ тваринами

2.    Міні-притулки

3.    Притулки домашнього типу

4.    Пенсіонери, які годують велику кількість безхатніх тварин 

Куди звертатися

Для отримання допомоги в перелічених вище областях – напишіть фонду в особисті посідомлення у фейсбуці: https://cutt.ly/nwNboGSZ.

 

Використано відкриті джерела інтернету

Пам'яті захисника України уродженця Чернігівської області Олексія Ятченка

 

Олексій

Сергійович

Ятченко

(2001 – 2023)

 

Народився 12 березня 2001 року.

Навчався в Чернігівській школі імені Ю.М.Коцюбинського, потім в Чернігівському центрі професійно-технічної освіти, де опанував професію кухаря. Працював за фахом.

Із перших днів повномасштабної війни долучився до лав територіальної самооборони Києва. Разом з товаришами на одному з блокпостів в Святошинському районі перевіряв документи громадян і транспорт на наявність заборонених предметів. Пізніше тримав оборону в іншому районі Києва, Виноградарі.

У червні 2022-го вступив до лав Збройних Сил України. Служив у складі 131 батальйону ТРО ЗСУ 112 бригади в підрозділі військової частини А7297 на посаді стрільця-помічника гранатометника. З вересня 2022 року по лютий 2023 року, служив на Донеччині, в районі Сріблянського лісу. Завжди виконував накази командирів, був відповідальним бійцем і надійним товаришем. Мав позивним «Тихий».

Під час виконання бойових завдань отримав травмування – контузію (повторно). Проходив лікування. Після одуження через декілька тижнів виїхав до Києва, відпочив, тримав оборону київського неба.

17 вересня 2023 року, повернувся до свого підрозділу, який воював на Донеччині, в районі Іванівського-Кліщіївки. Брав участь у штурмових діях, проводив евакуацію поранених та загиблих побратимів.

20 листопада 2023 року виходив на позиції старшим групи і потрапив під ворожий мінометний обстріл. Одна з мін впала поруч з хлопцем, він загинув на місці.

Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві. Поховали у селі Новий Білоус неподалік від Чернігова з усіма військовими почестями.

Матеріал зібрано з відкритих джерел інтернету

Як переселенцям не платити за комунальні послуги?

 

Багато переселенців стикнулося з проблемою — у своїй квартирі вони не живуть, а комунальні послуги сплачувати мусять. Причому — і в рідному місті, і за новою адресою. Як довести, що ви не користуєтесь газом, водою та електроенергією та призупинити нарахування оплати?

Роз’яснення містить  Закон України «Про житлово-комунальні послуги», де йдеться про те, що споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні. Тож, за опалення доведеться платити в будь-якому разі, неважливо — проживає хтось у помешканні чи ні.

Питання оплати за споживання кожної конкретної комунальної послуги треба вирішувати окремо. Якщо у вас є лічильники, проблем не буде — просто подавайте вчасно їх дані.

Якщо ж лічильників немає, вам потрібно звернутися до комунальних підприємств із заявою про тимчасове припинення нарахування платежів та надати їм підтвердження вашої відсутності. Для тих, хто перебуває в Україні, це може бути довідка ВПО, а для тих, хто за кордоном — документи про надання тимчасового захисту або копія закордонного паспорта із відміткою про перетин кордону, договір оренди житла за кордоном тощо. Подавайте копії цих документів. Щоб запобігти непорозумінь, документи подавайте вчасно.

Якщо прийти особисто ви не можете, документи можна надіслати поштою — звичайною або електронною із накладенням електронного цифрового підпису. Обов’язково зберігайте підтвердження направлення таких заяв для уникнення спорів в майбутньому.

Крім того, кожен абонент укладав договір на постачання води, газу тощо. Тож, у ньому можуть бути передбачені особливі процедури припинення нарахування оплати. Вивчіть договір — як правило, їх можна знайти на сайтах постачальників послуг.

 

Житло для ВПО

 

Тимчасове житло для ВПО: зміни до порядку формування фондів та умов отримання житла

9 січня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2024 р. № 7, що вносить зміни до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495.

 

В першу чергу, Порядок доповнено положеннями, які визначають хто з внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) не зможе отримати приміщення з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі - фонд).

 

Житлове приміщення з фонду не надаватиметься, якщо ВПО або будь-хто із членів її сім’ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, придатне для проживання, розміром не менше ніж 13,65 кв. метра на одну особу, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, або на територіях, включених до зазначеного переліку, для яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Відомості про наявність / відсутність такого житлового приміщення повинні будуть зазначатися у Заяві про взяття на облік громадян, що потребують надання житлового приміщення для тимчасового проживання з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Нагадаємо, що взяття ВПО на такий облік є першим кроком, необхідним для отримання тимчасового житла з фонду.

 

Тож, відтепер Порядок буде розрахований саме на тих ВПО/сім’ї ВПО, які не мають у власності придатного для проживання житла відповідного розміру на підконтрольних Уряду України територіях, де не ведуться активні бойові дії та немає можливості бойових дій.

 

Порядок також було доповнено важливим уточненням щодо можливості відмови ВПО у взятті на зазначений облік. Тепер відсутність фонду на момент звернення ВПО щодо взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, не може слугувати підставою для відмови у взятті особи на такий облік. 

 

Додатково було розширено перелік пріоритетних критеріїв, які використовуються для визначення пріоритетності надання ВПО житлових приміщень з фонду і нараховуються на сім’ю/ВПО за найвищим показником. Наразі вони включатимуть такі нові критерії:

 

сім’ї військовослужбовців з числа ВПО, які беруть/брали участь у бойових діях або забезпечують/забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, - 50 балів;

ВПО, які зазнали повторного внутрішнього переміщення через повномасштабну збройну агресію Російської Федерації, - 27 балів;

ВПО з числа мешканців відповідної територіальної громади, яка здійснює забезпечення житловими приміщеннями з фонду, житло яких було зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, - 27 балів.

Також було внесено зміни в деякі з передбачених раніше пріоритетних критеріїв, додатково конкретизувавши можливість їх застосування не тільки до сімей ВПО, але і до одиноких осіб:

 

сім’ї, у складі яких є вагітні жінки/одинокі вагітні жінки, - 24 бали;

сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність/одинокі особи, які втратили працездатність, - 23 бали;

сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку/одинокі особи пенсійного віку, - 22 бали.

Крім цього, Уряд вніс необхідні виправлення в один із передбачених Порядком загальних критеріїв (бали за якими нараховуються за наявності відповідних підстав) для визначення пріоритетності надання житлових приміщень ВПО. Йдеться про критерій, що стосується сімей, середньомісячний сукупний дохід яких за попередні шість місяців є меншим від прожиткового мінімуму на сім’ю та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла. 

 

Як ми раніше зазначали в інших публікаціях, вказаний критерій для цілей розрахунку середньомісячного сукупного доходу такої сім’ї за попередні шість місяців посилався на Методику обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджену наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, який втратив чинність ще в серпні 2021 року.  Відтепер вказаний критерій передбачає здійснення розрахунку середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців  відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.

 

Порядок також було доповнено положеннями щодо можливості органів місцевого самоврядування, місцевих держадміністрацій, відповідних військових адміністрацій фінансувати формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, за межами територій, на яких здійснюються їхні повноваження.

 

Відповідно до нових положень п. 19 Порядку, у разі фінансування органами місцевого самоврядування (військовими адміністраціями населених пунктів - у разі їх утворення), місцевими держадміністраціями (відповідними військовими адміністраціями - у разі їх утворення) формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, за межами території, в межах якої вони здійснюють повноваження, або залучення ними з цією метою коштів, відповідний уповноважений орган приймає рішення про надання ВПО житла з фонду, сформованого за рахунок таких коштів, відповідно до угод (договорів, меморандумів тощо), укладених між такими органами.

 

Як зазначає щодо цього Мінреінтеграції, органи місцевого самоврядування тих територій, із яких перемістилися ВПО, зможуть брати участь у розподілі житлового фонду у приймаючих громадах.

 

Тож, фактична реалізація цих положень має позитивно вплинути як на стан формування фондів тимчасового житла, так і на можливості ВПО з відповідних громад, звідки було здійснено переміщення, отримати приміщення зі вказаного фонду для тимчасового проживання у приймаючих громадах.

Пільгове кредитування

У 2024 році буде спрямовано 877,5 мільйонів гривень на програму пільгових житлових кредитів на житло для ВПО

 За період реалізації програми пільгових кредитів на житло для внутрішньо переміщених осіб вже надано 650 кредитів на загальну суму 902,3 мільйона гривень, а в наступному році планується виділити ще 877,5 мільйона гривень.

Програма «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб» реалізується Мінреінтеграції та Держмолодьжитлом за фінансової підтримки Уряду Німеччини, що надав грант через німецький державний банк розвитку KfW.

У межах реалізації програми проведено 15 рандомних відборів на отримання пільгових іпотечних кредитів.

Переможці отримують змогу придбати житло у кредит за найнижчою в Україні ставкою 3% на рік. Кредити надаються на строк до 30 років із початковим внеском від 6% вартості житла.

Зареєструватися для участі у програмі можна через портал Дія або в регіональних управліннях Держмолодьжитла. Із докладною інформацією щодо умов можна ознайомитись за посиланням.

 

Чернігівська "Армія відновлення"

 

Урядовий проєкт «Армія відновлення» стартував у ще жовтні 2022 року. 

Його мета – залучення незайнятих громадян до суспільно корисних робіт, які в умовах воєнного стану мають оборонний характер або ж спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, задоволення потреб Збройних Сил України, а також підтримку економіки області.

Серед переваг залучення безробітних до участі у суспільно-корисних роботах – це:

-        можливість отримувати заробітну плату;

-        здобувати страховий стаж;

-    долучатись до підтримки економічного фронту не втративши при цьому статус безробітного.

Роботи, до яких залучають громадян, не потребують спеціальної професійної підготовки. Програма орієнтована на працездатних осіб, які за віком та станом здоров’я не мають обмежень для участі. Обмеження, згідно з законодавством, мають жінки, у яких діти до трьох років, та вагітні, якщо це може зашкодити їх здоров'ю.

Чернігівщина  однією із перших долучилась до реалізації проєкту. Із середини жовтня 2022-го до початку 2024 року майже 9 200 безробітних на Чернігівщині долучилися до "Армії відновлення". Найбільше – у Чернігівській, Вертіївській, Борзнянській, Варвинській, Городнянській, Крутівській, Бахмацькій громадах. Як результат – область увійшла до п'ятірки областей з найбільшою кількістю залучених безробітних.

Обласною службою зайнятості були укладені договори з понад 70-ма підприємствами та організаціями. Всі ці роботи були спрямовані переважно на облаштування укриттів, прибирання та утримання у належному стані придорожніх смуг, плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, чергування у пунктах незламності, приготування їжі військовим. У Чернігівській області безробітних залучають до роботи військкоматів, де вони допомагають у вирішенні питань соціального забезпечення та пільг звільнених з військової служби військовослужбовців, з оформленням документів для отримання грошової допомоги сім’ям загиблих захисників України, опрацьовують результати професійно-психологічного відбору призовників на військову службу. У Чернігові та навколишніх селах безробітні активно беруться до розбору завалів та відновлення пошкоджених будинків місцевих жителів.

Фінансування участі безробітних у суспільно корисних роботах здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

В умовах воєнного стану оплата за відпрацьований місяць на суспільно корисних роботах складається з основної та додаткової заробітної плати і не може перевищувати півтори мінімальної заробітної плати за відпрацьований повний місяць. У 2024 році заплановано два підвищення мінімальної заробітної плати, а отже оплата праці за виконання цих робіт також зросте, з 1 січня, можливо, буде її виплата до 10 650 грн, а з 1 квітня 2024 року – до 12 000 грн.

Як долучитися?

Почати потрібно зі звернення до центру зайнятості за місцем проживання.

З безробітними укладають строковий трудовий договір. Відповідно, щоб отримати статус безробітного, необхідно звернутися до центру зайнятості за місцем проживання, стати на облік як безробітний, і потім вже закріплений фахівець пропонує брати участь у певних суспільно-корисних роботах. І людина ухвалює рішення: погоджуватись чи ні, брати чи ні участь у цих роботах.

Термін, на який підписується контракт, найчастіше з практики – це місяць. Є строковий трудовий договір, в якому всі умови виконання робіт, який робочий час – все визначається замовниками.

Людям працездатного віку, які мають статус ВПО, які не досягли пенсійного віку і які не перебувають у трудових відносинах, не потрібно реєструватися у центрі зайнятості для того, щоб взяти участь у суспільно-корисних роботах, а ось іншим – треба обов’язково реєструватися у центрі зайнятості.

Якщо людина зареєстрована в статусі безробітного й отримує допомогу як безробітний, все відбувається наступним чином. Допомога зараз виплачується протягом 90 днів. Наприклад, місяць отримувала людина цю допомогу, але на наступний місяць хоче залучитись до виконання суспільно корисних робіт. В такому випадку їй припиняється допомога по безробіттю, вона долучається до суспільно-корисних робіт і отримує заробітну плату. А, якщо потім хоче продовжити отримати виплати, то їх продовжують другий і третій місяць, тобто 90 календарних днів загалом їй виплачують допомогу по безробіттю.

Обмежень, скільки місяців людина буде працювати на суспільно-корисних роботах, немає. За бажання, можна продовжувати контракт кожного місяця. Якщо людина знайшла основну роботу, то вона може розірвати договір на суспільно-корисні роботи за угодою сторін та перейти на основну роботу.